Історія кохання, життєва для всіх квір-людей. Як Накамура сказав, що Хіросе дуже чарівний, і таким його робить ВСЕ у ньому, так і це аніме неймовірно чарівне у всьому. Такі прості підліткові емоції сорому за себе і розуміння, що повністю таким, який ти є, тебе ніхто не прийме, але ти все одно вартий бути щасливим. І сором сильний, але почуття кохання сильніше за нього, і воно вибухає, а потім тобі ще більш соромно за те, що не зміг себе стримати. Це проста історія, яку всі бачили вже безліч разів, але вона подана дуже мило, смішно, щемно, і якщо початок сезону просто кожен раз викликає в тебе щиру посмішку, то останні дві серії повертають тебе у реальність, яка відчувається несправедливою, але яку важливо прийняти і рухатися далі. А ще я в захваті від того, яке стильове це аніме, як класно воно передає атмосферу 80х не тільки в мальовці, дизайні персонажів, якихось тропах, але і музично, кожен ендінг - бомба (опенінг теж). Це насолода для очей та вух та спокій для душі.
Момент з відвідуванням перукарні вийшов аж занадто жизовим (особливо для людей з чубчиком, бо один невірний крок - і ти урод на довгі місяці). Ех, ще дві серії і порція мого щотижневного серотоніну скінчиться :( Буду щиро сумувати за цим серіалом
Кайфарік, поки що аніме подобається навіть більше, ніж манга. У манзі деякі моменти просто викликали посмішку, а тут я сміюся до сліз кожну серію - настільки добре зроблена комедійна частина.
Ну і, звісно, відчувається лютий релейтбл від вчинків Накамури: від його наївного бачення кохання, навіяного приторною яойною мангою, до постійного бажання покрасуватися перед крашем, яке зазвичай закінчується черговою ганьбою (знайомо, плавали). Ну і інші моменти складного підліткового життя та першого квір-кохання.
Усі інші аспекти теж на вищому рівні: опенінг ще жодного разу не пропустила. І дуже радію, що останніми роками почали якісно екранізувати квір-літературу.

Я вже давно чула про цю мангу і все відкладала її прочитання, аж тут моя знайома порекомендувала подивитися аніме… ну і я глянула (・∀・)
Дуже кумедне і миле аніме. Загальна атмосфера приємна і справді дуже нагадує мої ранні підліткові часи та старшу школу ෆ╹ .̮ ╹ෆ Головний герой Накамура такий сором'зливий (≧▽≦) але це і робить його класним. Мені подобається як він пробував зблизитися з Хіросе і що він таки не здавався :3
Звісно було сумно, коли він дізнався, що в Хіросе з'явилася дівчина. Його смуток був дуже пронизливим,,, коли він втік з дому і поїхав десь до парку(???) то я дуже боялася, що він ненароком може заподіяти собі шкоди 😭😭 але рада, що все обійшлося (+ він з Хіросе знову(¿¿) стали друзями)
Що до Хіросе то він справді луже милий і товариський. Що правда через якісь дрібні моменти (як наприклад на день святого Валентина чи їхньої дороги додому у 12(?) епізоді) відчувається що він не такий вже й і простий. Закладаю, що в манзі можна буде більше про нього дізнатися.
Також хочу відзначити анімацію і музику >3 анімація дуууже приємна для ока і чимось нагадує мені старі аніме (особливо мальовка в опенінгу). Приємно здивувало що в кожному ендінгу змінювалася анімація відповідно до подій в серії. Ще той тарганчик був таким мімімі 😭😭🤎🤎🤎 Музика в опенінгу ТАКА ЧУДОВА!! я не впевнена, але здається, що чула її ще до перегляду аніме :3 Також музика в ендінгах!! Якщо я не помиляюся то це були японські пісні десь 80х чи щось типу того (≧▽≦) вони ну дуже круто пасують до атмосфери >3
Тож якщо є бажання на щось смішне, миле і для розслаблення то це саме те аніме яке може вам підійти :3🤎