А у цілому, реально, чергова цікава ідея/задумка на яку хоча б трохи варто подивитися. Ось тільки було враження, що зрозуміло і як буде йти від початку до самого кінця та не факт що автори можуть все нормально урізноманітнити. Місцями, часто було як думав, але йшло куди краще, чим насправді могло і як же добре, що 8 серія не дала кинути перегяд на той момент (не очікував порятунку, думав трохи інакше арки підуть) і непогані в ній контрасти з "Made in Abyss"... Мова про дітей. Як тут їх показали і як подавали там. Японці полюбляють крайнощі, то в одному творі винні лише діти, а в іншому лише дорослі. Правда, мова не про цей твір, тут що пресонажі, що історії з сетингом різноманітні через що згадав "Kino no Tabi: The Beautiful World" (локації схожі, як та арена і щось ще в першій половині). Ось тільки Кіно мені набагато більше довподоби, ну м'яко кажучи, хоча задумки все ж різні, але кинути не хотілось.
Трагікомедія. Просто не розумію (або не хочу приймати це розуміння), навіщо і тут місцями робити клоунаду з серйозним обличчям? Це вже чималий час викликає іронічну посмішку, але фігово те, щось ось цю компоненту автори найчастіше невитримують, тобто важко приймати це все всерйоз, б'є по атмосфері. Тим не менш, час в 2х летів. Іноді не встигав отямитися, а серія вже закінчювалася. Особливо це було помітно до 7 серії.
Діалоги приємно слухати чимало в них різного (початок 10 серії як приклад), нехай філософії, про життя і смерть в різних аспектах. Загалом більш докладно про сенси в арках писати не хо, бо надто багато і вже банально.
Персонажі різноманітні, непогано пропрацьовані і щось під собою несли. Ось тільки не завжди персонажі під час бою поводять себе адекватно або як в кінці купа повернулась і злилась? З іншого боку персонажі вмирали, гинули не тупо. Якщо не помиляюсь.
Фуші. Безсмертно живий персонаж, який змінюється через вплив людей, їх історій, різних оболочок тощо. Дивно і цікаво. "Фуші, ти справжній щасливчик, крихке, але геть не слабе створіння, зробить і тебе набагато сильнішим. З часом." І все ж, з часом таємничий колорит втрачається, чгг нікого з часом вже не дивує. Але вчиться на помилах. Він залишився з тим, хто вогнем дихав і це мало, чималі наслідки. В арці з островом він прийняв протилежне рішення, не став тікати від цього, а повернувся щоб вбити накера, який спричинив зомбіапокаліпсіс, лол. Хоча ситуація частково все одно повторилась=/
Яка ж тут неочікувана яндере Hayase (з ходу очі Akua Shuzen згадав та інших, деяких такого типажа) у справі і спричинила "різню в гаремі". Дарма її не вбили, не раз, можливо по дурі і хз що далі. Щоправда, кумедно було б, якби вона його "зґвалтувала" і завагітніла. Цікаво, який би результат був, "космодесант"? Хоча дарма він не забрав собі її імбову "оболочку."
"Привіт Рін. Які в тебе великі, гарні очі," а цицьок нема... Як же вона любила волю. На її прикладі було піднято чимало соц./сімейних питань.
Пароме і Гугу теж норм, викликали повагу. Трохи шкода їх.
Без тентаклей тут теж не обійшлось.
Забавно, а опенінг абсолютно точно десь чув і точно не цей, тобто десь був точно такий мотив.
Можливо і добре що не змінили опенінг до кінця сезона.
Екшн різноманітно показаний і навіть, половинчато сподобався своєю постановкою.
Багато самоповторів, які чимало часу забрали, якщо в середньому 2 хвилини на серію, то...
= Загалом, хотів з початку написати, що враження/емоції нейтральні, але сильних моментів, плюсів вистачає, сумних доречі теж, які не завжди відчуваються, але ні, думку все ж змінив. А чому так, чому тут сльозодавилка працювала? Все просто, до персонажів дали звикнути і це найголовніше, була хімія і т.д. Бо в інших, часто спекулюють на тих же дітях і банально, з ходу, якось зливають, щоб просто на цьому грати, на емоціях тощо. Тут автори вибрали кращій, вірний і більш сумний підхід. Brain's Base завжди вміли робити, але поки закінчу на ТБ-1, щоб не повторити помилку з "Re: Zero", бо тут часто важкувато йшло, тому треба відпочити від нього. Також більше половини видалив, бо тут немає в цьому фану повторюватись.
"Слава Чудовиськам!"
"Біль це важливий імпульс для розвитку"
Передісторія "God" Emperor, ну майже.
А у цілому, реально, чергова цікава ідея/задумка на яку хоча б трохи варто подивитися. Ось тільки було враження, що зрозуміло і як буде йти від початку до самого кінця та не факт що автори можуть все нормально урізноманітнити. Місцями, часто було як думав, але йшло куди краще, чим насправді могло і як же добре, що 8 серія не дала кинути перегяд на той момент (не очікував порятунку, думав трохи інакше арки підуть) і непогані в ній контрасти з "Made in Abyss"... Мова про дітей. Як тут їх показали і як подавали там. Японці полюбляють крайнощі, то в одному творі винні лише діти, а в іншому лише дорослі. Правда, мова не про цей твір, тут що пресонажі, що історії з сетингом різноманітні через що згадав "Kino no Tabi: The Beautiful World" (локації схожі, як та арена і щось ще в першій половині). Ось тільки Кіно мені набагато більше довподоби, ну м'яко кажучи, хоча задумки все ж різні, але кинути не хотілось.
Трагікомедія. Просто не розумію (або не хочу приймати це розуміння), навіщо і тут місцями робити клоунаду з серйозним обличчям? Це вже чималий час викликає іронічну посмішку, але фігово те, щось ось цю компоненту автори найчастіше невитримують, тобто важко приймати це все всерйоз, б'є по атмосфері. Тим не менш, час в 2х летів. Іноді не встигав отямитися, а серія вже закінчювалася. Особливо це було помітно до 7 серії.
Діалоги приємно слухати чимало в них різного (початок 10 серії як приклад), нехай філософії, про життя і смерть в різних аспектах. Загалом більш докладно про сенси в арках писати не хо, бо надто багато і вже банально.
Персонажі різноманітні, непогано пропрацьовані і щось під собою несли. Ось тільки не завжди персонажі під час бою поводять себе адекватно або як в кінці купа повернулась і злилась? З іншого боку персонажі вмирали, гинули не тупо. Якщо не помиляюсь.
Фуші. Безсмертно живий персонаж, який змінюється через вплив людей, їх історій, різних оболочок тощо. Дивно і цікаво. "Фуші, ти справжній щасливчик, крихке, але геть не слабе створіння, зробить і тебе набагато сильнішим. З часом." І все ж, з часом таємничий колорит втрачається, чгг нікого з часом вже не дивує. Але вчиться на помилах. Він залишився з тим, хто вогнем дихав і це мало, чималі наслідки. В арці з островом він прийняв протилежне рішення, не став тікати від цього, а повернувся щоб вбити накера, який спричинив зомбіапокаліпсіс, лол. Хоча ситуація частково все одно повторилась=/
Яка ж тут неочікувана яндере Hayase (з ходу очі Akua Shuzen згадав та інших, деяких такого типажа) у справі і спричинила "різню в гаремі". Дарма її не вбили, не раз, можливо по дурі і хз що далі. Щоправда, кумедно було б, якби вона його "зґвалтувала" і завагітніла. Цікаво, який би результат був, "космодесант"? Хоча дарма він не забрав собі її імбову "оболочку."
"Привіт Рін. Які в тебе великі, гарні очі," а цицьок нема... Як же вона любила волю. На її прикладі було піднято чимало соц./сімейних питань.
Пароме і Гугу теж норм, викликали повагу. Трохи шкода їх.
Без тентаклей тут теж не обійшлось.
Забавно, а опенінг абсолютно точно десь чув і точно не цей, тобто десь був точно такий мотив.
Можливо і добре що не змінили опенінг до кінця сезона.
Екшн різноманітно показаний і навіть, половинчато сподобався своєю постановкою.
Багато самоповторів, які чимало часу забрали, якщо в середньому 2 хвилини на серію, то...
= Загалом, хотів з початку написати, що враження/емоції нейтральні, але сильних моментів, плюсів вистачає, сумних доречі теж, які не завжди відчуваються, але ні, думку все ж змінив. А чому так, чому тут сльозодавилка працювала? Все просто, до персонажів дали звикнути і це найголовніше, була хімія і т.д. Бо в інших, часто спекулюють на тих же дітях і банально, з ходу, якось зливають, щоб просто на цьому грати, на емоціях тощо. Тут автори вибрали кращій, вірний і більш сумний підхід. Brain's Base завжди вміли робити, але поки закінчу на ТБ-1, щоб не повторити помилку з "Re: Zero", бо тут часто важкувато йшло, тому треба відпочити від нього. Також більше половини видалив, бо тут немає в цьому фану повторюватись.