це аніме про віру, безумовну і щиру. віру як у ближню людину, так і у божественне покарання. про віру в незаперечне зло і незаперечне добро. про квірність, бо самовідчуття не може бути без віри в те, що тільки ти знаєш, ким ти насправді є. про віру в любов, як до беззахістної тваринки, так і до спірне неоднорідне людство.

це аніме про жорстокість, яку кожен передає один до одного, і множить її. про саму сутність того, що відрізняє людину від інших істот. можливо це більше здорового глузду і співчуття, в можливо і безконтрольніша жорстокість, яка не має сенсу.

багато візуалу схоже на те, як самі японці намагалися передати в анімації наслідки вибуху атомної бомби. таким відчуттям жаху перед майбутнім, в якому людство продовжить знищувати себе подібнимм найжорстокішими способами, і переповнена ця стрічка.

і все ж, в ручної анімації своя неповторна атмосфера, цього не сховати.