Теж не зрозумів, навіщо було під самий кінець, ще й титрами, затверджувати, що це все ж «частина реальної історії», коли раніше вона подавалася саме як вигадані події, натхненні тим періодом. Ще й на початку Польщу Польщею не називали, а просто країною «П», що для мене виправдовувало спекуляцію «Чорною легендою», яку, як на мене, тут непогано обіграли, хоч і доволі в лоб.

Щодо знецінення трудів — не згоден, бо за такою логікою це відбулося ще зі смертю Бадені й Очи, адже після себе вони залишили лише книгу, що не несла більшого наукового значення, ніж випадково почута Альбертом її назва — Про рух Землі.

У кінці, по суті, показали доппельгангера Рафала: якщо хлопчина з перших серій був готовий померти заради науки, то цей готовий убити. Теж не фанат такого рішення, бо, як на мене, знову ж таки, дуже в лоб, але ну норм.

Мені ще сподобалося, як змінювалися опенінґи, та й сама пісня класна. Шкода, що для фінального ендінґа нічого цікавого не придумали…