Як я не помічав цього раніше, й справді - з часом багато переосмислюєш. Відстань. Не тільки фізична, а й між людьми. Все має свій початок і має свій кінець. Ми просто повинні рухатися далі. Ракета в безкрайньому космосі, пташка, що летить далеко вгорі, потяги - символи, які так легко пропустити. Усмішка головного героя вкінці, який робить крок уперед. Ми можемо більше, ніж просто повторювати помилки.