Дуже миле, спокійне й буденне аніме з приємною мальовкою та простим сюжетом. Атмосфера м’якенька, затишна — прям те, що треба, щоб розслабитись.

Головна героїня гарна, трохи відсторонена, й свої емоції, здається, виплескує у письмі. Але нам майже нічого не показують про її творчість чи вподобання — цей бік так і лишився нерозкритим.

Навколо неї купа цікавих персонажів, навіть танукі, якого всі вперто звуть собакою (і чому — загадка). Є сусідська дівчинка-полукровка, подруги Фуджі, які щиро її підтримують, і сім’я Фуджі: холоднувата, але уважна мати, надемоційний батько-кухар, спокійніший брат із золотими руками й вагітною дружиною, яку він дуже береже. Інших епізодичних героїв теж вистачає, кожен зі своїми фішками.

Основна тема аніме — життя з домашнім улюбленцем. Танукі прекрасно передає всі “приємності” утримання звіряти: любить поїсти, поніжитись у ванні, покрутитися поруч, поводиться то як пес, то як кіт. Писати вміє, людей розуміє, але його інтелект — на рівні дитини років п’яти.

Аніме мені дуже зайшло: миле, просте, тепле. Шкода тільки, що тему творчості головної героїні так і не розкрили як слід.