Людина-бензопила: Арка Резе
«Людина-Бензопила: Арка Резе»: Ця Дівчина — Просто Бомба
Як ти гадаєш, Денджі, кому краще живеться: міській миші чи польовій миші?
Якщо ви після походу на «Вбивця Демонів: Фортеця Нескінченності» вирішили, що це був найкрасивіший аніме-фільм всіх часів, то я вас не засуджую, бо я і сам був у ваших рядах. Це було дуже зважене рішення, адже до цього будь-який шмат «Клинка» таки дещо недотягував до рівня «Дотику Небес» від все тієї ж студії ufotable. Така була моя свідома позиція і лише друге повноцінне пришестя «Вбивці Демонів» на великий екран змогло її змінити. Я розумію, що це виглядає як абсолютно ламерське перевзування, але за ті роки, що я намагаюсь робити з перегляду аніме щось трохи більше за хобі, я набув певної експертизи, в якій я досить впевнений.
Це я до чого: не довго музика та грала, не довго той Клинок перемагав...
Я принципово не дивився жодних трейлерів «Людина-Бензопила: Арка Резе», бо якщо на «Клинок» я загалом клав, то «Бензопила» мене цікавить з багатьох причин. Зокрема однією з таких є сюжет, а оскільки мій мозок інколи грає не на мою користь, щодо сюжетів, які мене цікавлять, я намагаюсь давати йому мінімум інформації, щоб він автоматично не зв'язав мені все у цільну картину. Все, що я бачив, це якісь поодинокі скріншоти з трейлерів, з яких я знав, що MAPPA відійшла від того, що вона робила в першому сезоні, і зсунула стилістику ближче до манґи. Мені від цього не було ані добре, ані зле — моя позиція до цієї студії набагато лояльніша, ніж у більшості. Тобто візуально мене влаштували фінал «Атаки Титанів», 2-ий сезон «Магічної Битви» і, відповідно, перший сезон «Людини-Бензопили».
Те, що я дивився протягом близько 90 хвилин 23 жовтня 2025 року, не іде в жодне порівняння з будь-чим, що я бачив до цього. Тим, що я дивився, був фільм
Якщо «Фортеця Нескінченності» брала синтезом технологій, тобто дуже умілим міксуванням високоякісного 2D і не менш високоякісного CGI, то більшість кадрів «Арки Резе» — це намальована вручну сакуґа і цілком можливо, що навіть без процедурно відмальованих ефектів. Такого візуального плотняка протягом такого хронометражу я собі навіть у найвологіших снах не уявляв. Простий приклад. Резе, вона ж Диявол-Бомба, на половині фільму, як неочікувано, виявляється антагоністом і починає з усіма лупитись. Зазвичай, в будь-якому батл-шьонені(навіть соромно так називати Бензопилу, враховуючи інших резидентів цього жанру, але це так) гарною анімацією можуть похизуватись якісь ультимативні прийоми персонажів і не рідко лише один раз. Після цього ці секвенції або стають коротшими, або зобов'язані мати сюжетне підґрунтя, яким може бути, наприклад, покращення персонажем цієї техніки. Такий підхід сприймається нормально, через що і є нормою. Повертаючись до Резе, то буквально будь-який її бойовий рух, будь-який її прийом, будь-яка атака — все кожного разу виглядає по-різному.
Це виглядає, ніби решта шьоненів знаходяться на певній системі координат, яка репрезентує їхню якість саме в контексті шьонену, і відповідно намагаються(або ні) перевершити той з них, який знаходиться попереду. В цей самий час у «Арки Резе» не було цього орієнтиру, який в дійсності створює невидиму стелю. Ніби при створенні цього фільму його команда не вносила себе в цю систему і усім, чим вони керувались, була лише думка — цей фільм має роз'їбати все...
І він це зробив.
«Арка Резе» з-поміж іншого балує глядачів десь 20-хвилинною безперервною бойовою секвенцією, яка виглядає, як ідеальна версія битви Сукуни та Махораґи. Між іншим, так, ця секвенція наче робота над помилками і в принципі ідеальна версія цієї битви — теж купа вибухів, теж прольоти багатоповерхівками, теж розйобаний район міста і навіть скріншот вище схожий на використання Сукуною своєї ріжучої проклятої техніки. І це б, напевно, було погано, але в будь-якому випадку, окрім цього. Це дійсно виглядає, як публічне вибачення і спроба повернути довіру після «Шібуйського Інциденту». І ви можете називати це спекуляцією та притягуванням вуха, але, якщо ви почитаєте відповідні розділи манґи, то будете вкрай здивовані тим, як мало сторінок там приділено цій битві. Ані сцени з багатоповерхівкою, ані панельки, аналогічній вищезгаданому скріншоту ви там не знайдете, а Диявола-Тайфуна манґа злила взагалі ледь не за один прохід бензопилою. Що це, як не буквально спосіб сказати "ми вас підвели, але тепер паліть прикола"?
І варто зазначити, що цього прикола можна було палити не лише під час якогось екшону, а буквально завжди. Те, на що інші студії б забили і зробили три різні кадри, тут представляє з себе саме анімацію. Навіть коли це непотрібно, навіть коли це необов'язково, навіть коли на це ніхто не чекав — щось завжди буде рухатись, і це, я вважаю, називається "не похуй".
Щодо сюжетної складової, то тут досить важко щось сказати, бо це «Людина-Бензопила». Фільм продовжується рівно з місця, на якому завершився перший сезон і покриває арку Дівчини-Бомби, яка в манзі має обсяг у 13 розділів. За цей час нас знайомлять з дівчиною Резе, але слово "знайомлять" тут є перебільшенням, оскільки її особистість розкривається дуже не дуже, в силу її маскування, а що вона з себе представляє ми дізнаємось ледь не на останніх хвилинах фільму.
Виявляється, що вона продукт експериментів радянського союзу над дітьми і про це нам "без будь-якої" підводки кажуть в лоба після її поразки. Я був на сеансі з друзями, і серед нас лише я знав про її савєцкій слєд, тож друзі, як і решта залу, дещо гигикнули. Проте без будь-якої підводки це роблять саме в українській версії. В певний момент Резе сама собі починає наспівувати пісеньку Jane slept in the church і під час сеансу ніхто навіть не здогадується, що в японській версії і навіть в манзі, вона це співає російською. Не те щоб це вносило якусь ясність і, більше того, якби це пролунало на українському сеансі, це було б ще дивніше, тож в тому, що її переклали на українську я не бачу нічого ані хорошого, ані поганого, але ось такий от вам фан-факт.
Взагалі, деяка Джейн згадується не один раз, а цілих два, але виникає питання: хто така Джейн?
Проста відповідь: гадки не маю. Оскільки Резе є центральним персонажем цієї арки, якщо ви не зрозуміли з назви, і це вона співає раніше згадану пісню, то було б логічно припустити, що Джейн є її уособленням. Другий раз Джейн згадується у назві завершальної музичної теми фільму під назвою Jane Doe і за допомогою моєї фантазії, невеликої загальної обізнаності, підказок з Genius та спойлерів, які сам для себе отримав зі сторінки на фендомі(на якій, між іншим, жодних згадок Джейн Доу немає) складається жирна метафора.
Джейн Доу — це ім'я-займенник, яким називають жінок, що працюють під прикриттям, а ще, між іншим, неопізнані жіночі тіла. Перше тлумачення нагадує нам, що про справжні характер і особистість Резе ми знаємо майже нічого. Це дуже цікаво переплітається з тим фактом, що Резе з'явилась в сюжеті «Людини-Бензопили» через те, що Тацукі Фуджімото хотів створити для Денджі романтичний конфлікт. Йому потрібна була ще одна дівчина, окрім Макіми, в яку б закохався Денджі, але врешті-решт Макіма б їх розлучила.
А от друге тлумачення ховатиметься за спойлером.
Що цікаво, в тій пісні, яку співає Резе, тим, хто співає, в дійсності є не Джейн, а хтось, хто іде з Джейн на побачення. В тексті пісні згадується, що на сніданок вони підуть в кафе їсти омлети, а потім відвідають акваріум. І так вже сталось, що кадри цього присутні у фільмі, але є нюанс. Це показують в опенінгу, а тими, хто на побаченні, є Денджі, і, несподіванно, не Резе, а Макіма. Це відбувається у спогадах або уяві Денджі, після чого він помічає у себе в руці чеку, яку залишила йому Макіма, і вибухає.
Щодо самого Денджі, то він все так само потроху природньо прогресує в контексті розвитку персонажа, наскільки дозволяє його бекграунд, але сходинками в цьому розвитку чомусь завжди дівчата, які хочуть його вбити. Канонічна подія і інакше не скажеш. Взагалі, є така популярна тенденція критикувати його певні риси, але люди, які це роблять, або забули, або не хочуть зважати на те, звідки він виліз. У тіпа до роботи в Суспільній Безпеці було буквально нічого: ані спілкування з іншими людьми, ані нормальних умов життя, але при цьому від нього вимагають дотримання якихось соціальних норм, які він, між іншим, поступово починає дотримуватись. Це питання піднімає і Резе, кажучи, що те, що він у 16 років вбиває дияволів і не ходить до школи — це дивно, але виявляється, те, що для неї є базовими потребами, для нього є розкішшю. І це наприкінці фільму стає ключовим фактором того, що Резе пропустила свій потяг і вирушила до кафе. Вона практично така сама, а точніше була б такою ж самою, якби не "тренування" советів, які зробили з неї солдата. В них обох не було дитинства і певно що через це Резе, свідомо або ні, вчила Денджі тому, що знає сама: читати, плавати і навіть битися.
По решті персонажів все плюс-мінус стабільно ніяк, за виключенням Акі, якому теж приділили трохи хронометражу, протягом якого він починає відчувати симпатію до дияволів, та Макіми, яка точно антагоніст, але ми ще не можемо це довести. На мою думку, вся сюжетно-персонажна вагомість цього фільму відчуватиметься лише в наступному сезоні, де нам почнуть доносити що, куди і чому.
Різні аніме в залежності від жанру викликають різні емоції. «Людина-Бензопила» в цьому плані ледь не унікальний твір, оскільки будь-яка клоунада тут має сюжетне підґрунтя, а окрім комедії це ще батл-шьонен, драма, хорор і частково детектив. Між іншим, комедійна складова фільму — реально топ. Я сміявся сильно більше, ніж збирався, і це одна з тих речей, які мені подобаються у Фуджімото: він віддає перевагу влучним і смішним фразам, а не пафосним. Через це під час битв у нас немає довгих розмов, якихось три-томних монологів і так далі. Щодо хорору і детективу, то цей фільм трошки не про те, але рандомний маніяк, що напав на Резе, був чимось звідти. А от чи драматичний, або радше трагічний фільм? Ну-у-у-у, номінально та-а-ак, лінія Резе доволі сумна, але є у мене підозра, що ще сумнішою вона стане потім. Взагалі з плином сюжету Денджі потроху розвішують рушниці, які, як я розумію, наприкінці першої частини відстрілять всі водночас і будемо ми ходити з депресією дуже і дуже довго.
«Людина-Бензопила: Арка Резе» не є найкращим аніме і бути таким не може. Проте це ідеальне продовження того, що MAPPA почала у 2022. Історію, яка для мене закінчилась у 2022 з виходом останнього епізоду сезону, підхопили з того ж місця, де я її залишив, і без зайвих флешбеків пустили в дахозносному напрямі у найкращих традиціях «Бензопили». Для мене цей фільм на рівні з «Аватарами» Джеймса Кемерона — вони зроблені для того, щоб дивитись їх в кінотеатрах. Це суто кінотеатральний досвід. Все від пересмисленого візуалу студії MAPPA до неймовірного саундтреку Кенсуке Ушіо — все в цьому фільмі від першої секунди і до останньої кричало, що це cinema.
І це по-справжньому була cinema...
Absolute Cinema...
chainsawman
weebterritory
резе
Ви не авторизовані
Увійдіть у свій акаунт, щоб залишити коментар