
Негідники не мріють про шляхетних дівчат з рюкзаком
Seishun Buta Yarou wa Randoseru Girl no Yume wo Minai
8.28
87.9K оцінок
7.88
180 оцінок

Негідники не мріють про шляхетних дівчат з рюкзаком
Seishun Buta Yarou wa Randoseru Girl no Yume wo Minai
Опис
Поки Сакута чекає Май на пляжі в день її випуску зі школи, він зустрічає її юну версію з часів її акторського дитинства. Та щойно справжня Май з’являється, молодша зникає, залишаючи Сакуту в розгубленості. Повернувшись додому, він помічає на тілі незнайомий шрам, що підтверджує його підозри — він знову втягнутий у загадковий синдром підліткового віку.
Невдовзі Сакута та його сестра Каеде отримують дзвінок від батька. Той повідомляє, що їхня мати, яку нещодавно виписали з лікарні, хоче ще раз побачити доньку. Під час візиту Сакута стикається з новими дивними явищами й мусить знайти спосіб розв’язати чергову аномалію синдрому.
Джерело MyAnimeList
Простий, доволі драматичний і цікавий фільмец з серії дівчинки-кролика.
З позитивного, що зачепили по розвитку і гг-шку і сестру (яка розвивається по ходу тайтлу більше за інших, вже пора список головних героїв міняти). Виконання якісне, драма цікава, і за нещасну годину показали чимало сюжету.
З мінусів, те що тайтл втратив свою "легкість" порівняно з першим сезоном, там в нас хоч і була драма, але це все поєднувалось з цікавими "новинками" синдрому і з непоганими "міні-рофлами". Зараз в нас або відбувається нічого, або шось не дуже веселе.
Загалом це хороша драма, і як арка в цьому тайтлі так взагалі люкс, але загалом не розрив (зарядив 7/10).
Хочеться більше хімії між Май і Сакутою, хочеться якісь цікаві взаємодії між персонажами всіма а не лише гг+хтось. Хочеться нові "механіки" синдрому. А нас починають кормити відносно "дешевою" драмою яку ми бачили в інших творіннях багато разів
Ех, збрешу, якщо скажу, що мене це не розчулило, але невже це все, на що здатна ця франшиза? Пара милих сцен, кілька таких, що мають розвести на емоції, — і ось, фільм готовий... Може, воно завжди таким було, а я просто не помічав? Як то часто буває, коли бачиш щось свіже/нове для себе — заплющуєш очі на недоліки. Раніше бажання передивлятись серіал не було, а тепер — тим паче.
Насправді гра емоцій не тільки тут, а і в багатьох інших творах, можливо в більшості такого спрямування. Хоча кого я обманюю, не тільки такого спрямування=/










дивитись після завершення арки Каеде