

Поки буде у вигляді колекції. Можливо, потім буде перенесено до функціоналу команд (озвучки).
Яких немає і чому:
- Гудетама: Неймовірно яєчні пригоди - є лайв-екшен зйомкою, тому відсутній на МАЛ.
- The Witcher: Nightmare of the Wolf - частково амеріме
- The Witcher: Sirens of the Deep - Країни: Польща, Південна Корея, США
- KPop Demon Hunters - частково амеріме
- Ultraman: Rising - частково амеріме
- Puss in Boots: The Last Wish
- Devil May Cry
- Tomb Raider: The Legend of Lara Croft
- Tokyo Override (укр. саб.)
Додати потім: — Арка Резе - у групу Світ тіві.
Аніме на тему книг і письменників
Ґрімм: Варіації
Grimm Kumikyoku
Опис
Колись давно брати Якоб і Вільгельм збирали казки з усієї країни і складали з них книгу. У них також була набагато молодша сестра, невинна і допитлива Шарлотта, яку вони дуже любили. Одного разу, коли брати, як завжди, розповідали Шарлотті казку, вони побачили, що у неї на обличчі з'явився дещо сумний вираз. Вона запитала їх: «Як ви гадаєте, вони справді жили довго і щасливо?» Сторінки «Казок братів Грімм», написаних Якобом і Вільгельмом, тепер представлені з унікальної перспективи Шарлотти, яка бачить ці історії зовсім інакше, ніж її брати.
Джерело Watari Anime
Статистика
Поки буде у вигляді колекції. Можливо, потім буде перенесено до функціоналу команд (озвучки).
Яких немає і чому:
- Гудетама: Неймовірно яєчні пригоди - є лайв-екшен зйомкою, тому відсутній на МАЛ.
- The Witcher: Nightmare of the Wolf - частково амеріме
- The Witcher: Sirens of the Deep - Країни: Польща, Південна Корея, США
- KPop Demon Hunters - частково амеріме
- Ultraman: Rising - частково амеріме
- Puss in Boots: The Last Wish
- Devil May Cry
- Tomb Raider: The Legend of Lara Croft
- Tokyo Override (укр. саб.)
Додати потім: — Арка Резе - у групу Світ тіві.
Аніме на тему книг і письменників









Щось мені підказує, що братам Ґрімм не довго лишилося. Шарлотта притрушена і може відтворити події першого епізода, бо її сприйняття казок вельми специфічне. Запевняю вас, такої варіації ви не очікуєте. Особисто я не люблю коли японці намагаються загравати зі сталими західними пкрсонажами та історіями. Зазвичай мене не покидає відчуття банального паразитування на вподобаних аудиторією ідеях. У цьому контексті "Ґрімм: Варіації" вигідно відрізняється. Безумовно, підвалини закладені західним фольклором, однак це не плагіат і не паразитування. Перед нами втілення деконструкції казок, а от наскільки вона якісна, уже інше питання. ONA є збірником з 6 казок, варто написати декілька речень про кожний з епізодів.
"Серйозна працьовита дівчина обов'язково буде щаслива."
Що ж, не збрехали.
Я не можу похизуватись навичкою поточного розуміння сюжетних манівців. Проте іноді трапляються дива, що навіть мені вдається передбачити до чого веде оповідання. Попелюшка одне з таких "див", ледве не перший кадр розкриває зміст усього епізоду. Очевидно, автор навіть не намагався приховати головний сюжетний поворот і це є фатальною помилкою для психологічного трилера. Показуючи істину, оповідання позбавляє нас насолоди будувати свої здогадки, а разом із тим втрачається напруга від нерозуміння джерела небезпеки. Можна будувати трилер на протистоянні антагоністу, так зазвичай і роблять коли розкривають особистість зловмисника. От тільки Попелюшці ніхто не пручається, падчірки дуже близькі до оригіналу - тупа худоба. Вони допетрали наскільки схиблена Попелюшка, однак навіть не намагались втікти всі 5 років, ба більше, ігнорували свою хвору матір. Що їм заважало покинути маєток? Тому единий поворот який застав мене зненацька - їх намагання поводитись як свині, аби бути викинутими з дому. Сама ідея епізода чудова, обраний жанр також, окремий лайк за "фею", а точніше психічний розлад. Дещо підвела реалізація, однак дивитись було не нудно. Цікаво, скільки всього жертв на рахунку цієї притрушеної?
На жаль, таке часто (мова про Попелюшку)... Дуже важко згадати, коли японці не розкривають карти до потрібного моменту. Приклад "Досконала Журба", нехай і вистачало підказок. Не розумію навіщо вони так роблять... а ладно.
Після першого епізоду зрозуміло на що очікувати. Головним жанровим напрямком залишається трилер, однак тепер балом править жорстокість у стилі "американського психопата". Цікаво, що вовка кличуть на прізвище Грей, можна провести цікаву паралель між вовком і Доріаном Греєм. Обидва шукають себе в спотвореному гедонизмі, впадаючи до крайнощів заради вдоволення своїх пристрастей. Один насолоджується красою життя в безкарності, інший "красою" реальності бо VR лише імітація. Саме гедонізм їх і ламає. Хіба що вовка здолало не сумління, а ще більший вовк. До чого все це? Біс його знає... Епізод-атракціон із передбачуваним фіналом, музика гріє душу, а зміст достатньо стислий і не встигає набриднути.
Тут мої повноваження все, памагіті. Що тут у дідька коїться? Наукова фантастика? Куди мені запхати цей неочікуваний поворот?
"Ти був задоволений тією долею яку вибрав сам, і навіть не намагався цьому протистояти."
Така проста і в одночас важка істина, збагнути яку можуть не тільки лиш усі, мало хто може це зробити. На мою думку кращій за змістом епізод.
Мені сподобалось з якої сторони автор підійшов до питання самореалізації. Передсмертні міркування письменника про те як могло скластися його життя. Не без дивних моментів, однак епізод лаконічно показує метаморфози письменника, що давно ісписався, а може навіть якому лише пощастило написати щось цікаве. Як легко він відмовляється від свого роману, після пари критичних реплік маленької дівчинки. Як швидко можна повірити в те, що для тебе зручніше і припинити рухатись далі. Дві варіації життя контрастують між собою навіть через кольорову палітру, що зроблено дуже грубо, але навіть таке виконання рідкісна подія в аніме.
Після драматичної історії треба перевести дух, тож переходимо до епізоду прекрасного в своїй безглуздості. Жодного сенсу, одна коротка пригода собаки і КО, а яка тут ослиця... Гадки не маю до чого тут музики, але електричні батоги і дикий захід з VR-ом вражають, не так як ослиця, але вражають. Посміявся від абсурдності епізода.
З цієї збірки можна зробити один висновок - жінки лячні.
Навіть не знаю, що мене лякає більше - прагматичність Марії, чи щуролов-ексгібіціоніст, що розпахнув перед неповнолітньою увесь світ. Історія вкрай примітивна, на правду вона має більше спільного з "Рапунцель", а не щуроловом. Тут вам дитина з нав'язаним дорослими майбутнім, придушене бажання дізнатися про навколишній світ, втеча від амішей. Куди ж без хтивих бажань дорослих, не просто ж так дівчинку назвали Марією. Якоїсь глибини тут нема, як і сентенцій. Усі персонажі доволі відразливі, а коли так, то й співчувати нікому. Доволі прохідна історія.