Сюжет.

• Незважаючи часто на награний саспенс, награну гостроту сюжета, але ситуація тут схожа з "Євангеліоном", бо статися в один момент може що завгодно. Тобто є твісти різного рівня. І загалом не завжди розумів яким шляхом піде сюжет. Що добре і рідко так буває. З іншого боку, на наш час, вийшло майже все +/- тривіально. А може і не тільки на наш час...
• Також є трабли, прогалини, умовності сюжету чи лору, як і в багатьох інших постапоках (не тільки), але воно є як не крути. Важкий це жанр.
• Різних концептів, ідей, тем (тощо) тут немало.
• Все є в інструкціях, на всі випадки життя. Ага. 12 серія. Це багато що нагадує і не тільки з вигадоного=/

Оповідання.

• Є не слабка проблема з затягнутістю, в 2х можна дивитися без проблем і мабуть, навіть захоплююче, місцями точно. Правда інколи зустрічалися трабли з оповіданням в різних сенсах. Мова не про затягнутість. І загалом є різні серії, сильні, а є такі собі... Мова тут доречі не про одну компоненту. Хоча дивитися було цікаво і легко майже весь серіал, що не часто буває і це явний плюс.

Діалоги.

"Кожен має право робити що хоче, поки не почне шкодити іншим"

• Діалоги точно непогані. Води немає, часто несуть якийсь сенс, в тему і без крінжу. Хоча персонажі можуть страждати різною фігнею.

Персонажі.

"Як це сталося? Ми не можемо зупинити одного божевільного..."

• Вони вдалі, особливо головні, Марлен і Юджі на фона багатьох інших тайтлів непогано так виділяються. Також непогано вони на друг друга впливали і змінилися в різних аспектах. Ще як почав дивитися, побачив дещо схоже зі "Сталевою Тривогою". Там Сагара Сооске, Канаме Чідорі і Тесса теж таким впливом займалися... початок твору і які вони в кінці - красномовно. Тут теж + в першій половині чГг більше допомогав милій та цікавій жГг Марлен, а в другій половині серіалу вже вона більше йому допомогала. Правда тут не тільки на психологічному рівні відхилення була, але й генетичному. Як з часом Марлен і Юджі помінялися ролями, як же він її змінив, а сам впав в неадекват, в божевільне суперництво в якому сам на себе не був схожий (генетика тут далеко не останнє місце грала, але). Хімія персонажів, розвиток і деградація. Місцями деякі персонажі (Гендо Ікарі) і не тільки дійсно нагадували "Євангеліон".
• Коли дивишся на цю ідіотську верхівку влади в космосі (антиутопія блін), розумієш, як же пощастило Сідонії з капіианом Кобаяші! Після цього аніме, ще більше її почав цінити.
• Марлен косплеїть багатьох інших персонажів, які роблять що хочуть (привіт від ЗероТу), а скільки таких після буде... Через що фінал читався, без інтриги тощо. Бо вседозволеність багатьох персонажів без наслідків, непогано так вдарило по атмосфері.

Романтика.

• Чимось романтика нагадує "Сталеву Тривогу" в якомусь сенсі: своєю нетиповістю. Тобто там головна пара свій перший поцілунок не між собою отримали. А тут інтимні взаємини були ось такого плану. Нехай і хлопець в одн момент видав, хоча ще й засуджував до того саму Марлен. Та й вона після зробила те саме, хоча до того інакше себе поводила. В будь якому випадку, хімія потягнула цю компоненту.

Мальовка.

• Є серйозні трабли як з мальовкою, так і анімацією... навіть на свій час. Хоча це ж AIC... таке в них бувало, якщо не помиляюсь=/ Місцями, як кульгала мальовка і анімація, прям "7 Самураїв" від Gonzo згадав, нехай і не той рівень. Хоча дизайн персонажів та інший - мені сподобався.
• Різного фансервіса вистачає, який місцями міг спокійно дійти до кекса.
• Екшн різний. Є норм моменти, а є таке собі. Але загалом рідко він тягнув моменти + мало інтриги в цьому виживанні, яке насправді здихання=/

Музика.

• Опенінг чудовий, ендінг спокійний, не такий як цей тайтл... Ще в ньому здивувала гола жГг з промальованими сосками, а зараз дехто щось ще пишуть про безвинну ейчатину)
• Саундтрек не весь зайшов, але сам по собі різноманітний. Часто змінюється при нагоді, обставинах, місцевості тощо. Буває що це допомогає як атмосфері, настрою, так і показує психологічний стан персонажів тощо.
• Атмосфера є, теж саме з нюансами в ній, як і в багатьох інших аспектах. Тобто є проблеми різного шттибу, місцями навіть сценарного плану, але то таке=/

Кліше?

• Кліше як закон жанру звісно є, не такі бісячі... хоча, кому як, мабуть=/ Але як один мужик вирубив без шмарклів і сантиментів Марлен в 7 серії, без тупих кліше на свою голову ("від жінок одні проблеми") - це просто win. Можливо (ага) в цій арці були відсилання на "Дюну". Також те, що персонажі тут вбивають (їх теж, але не всіх) - це серйозний плюс. Нехай деякі персонажі з деяких причин цього не роблять, але їх сьюх рятують інші. Про інше писати не хо.

Вплив чи запозичення який хо відмітити.

• Як важко, а потім як легко вбивали жуків, навіть без мех, божевілля деяких персонажів, яких після вбили і т.д. Надто багато асоціацій з "Starship Troopers" (мова про фільм, не книжку Хайнлайна), на який цей тайтл дуже схожий. Про "Євангеліон", "Паразит", "Дюну", "Макросс" (як же без нього"), "Сталева Тривога" і т.д. - писати вже не хо і місцями про це трохи щось було. Але з цього тайтлу можливо, дещо теж візьмут у майбутнє, якщо раніше його не було.

Фінал.

• "У нас повинна бути мета" :::spoiler Прикольно показали, що буде якщо люди будуть сидіти без діла та без ресурсів... Хоча фінал і дивний (в стилі японців), але кумедний вийшов. На фоні трагедії (людства?) і хеппі енда в ньому, трохи з цієї розвязки навіть посміявся, кінцівка зрозуміла і очікувана з-за, в якомусь сенсі (?) сюшності персонажів і деяку схожість з іншими творами. Сам посил, символізм зрозумілий. Як і павуки в банці зі своєю предісторією, хоча Другу Землю злили, як не крути. :::

На цьому вистачить, хоча хотів більше написати, але вже майже немає ніякого сенсу.