
Опис
“Я повернувся і тепер не дозволю своїм близьким померти знову!” Тіньовий Лабіринт - найбільша катастрофа в історії людства. З багатьох мільйонів вижило тільки шестеро серед них був Дезір Арман. Вони майже дійшли до кінця, їм залишився останній рівень Лабіринту. Але дива не сталося, людство програло і світу настав кінець. Так думали всі, так думав і Дезір чекаючи на свою неминучу смерть. Але замість очікуваного кінця перед ним постає світ…тринадцятилітньої давності!? Дезір повертається в ті часи, коли він вступив до найкращої на континенті магічної академії Гебріон. Там він воз’єднується зі своїми близькими друзями і готовий змінювати минуле заради порятунку світу і дорогих своєму серцю людей. До появи Тіньового Лабіринту залишилося три роки! Треба всього лиш змінити минуле, зібрати могутніх побратимів і врятувати світ!
Джерело Бака






Типова історія про переродження, з якоюсь спробою змінити майбутнє - спочатку йшла справді така історія з розвитком персонажа і оточення, апе через працю, використання знань майбутнього. Потім все різко змінилося, тому що майбутнє вже "не зовсім канон", а ще далі скотилося в "за тиждень стану я імбою" - на тому і закінчили. За це й подяка, хоч не затягнули. Щодо персонажів... Пам'ятати ми будемо мало кого, а ті хто хоча б чимось запам'яталися просто підуть "на захід сонця" (з різних причин, і не обов'язково "поганих"), а інші другор.персонажі - хоча і поряд з ГГ, вони нічого не вносять. Був натяк на гарем, або якусь романтику, але ГГ біжить до мети, і на інших начхати - а потім у фіналі був різкий "вибір", без підстав для того, що м'яко кажучи "неприємно", але відносно передбачувано (і дає "наліт" про якогось Саске, з Наруто - звалив по світу тинятися і залишив всіх). Та й взагалі... Без епілогу (останніх двох розділів) - кінцівка була б кращою.