"Ти не знаєш, як у мене побігли мурашки, коли я побачив, як ти шкутильгаєш». Через ті травми вона мала виснажений вигляд... Ось чому імператор покинув її в хуртовині, тримаючи у руці меч, заплямований кров’ю її рідних і друзів. *** Сильний снігопад. Розелін, покинута у безпроглядній темряві, була готовою прийняти смерть. Сім'я, друзі, амбіції. У неї не було причин продовжувати жити. Вона лягла своїм холодним тілом і дивилася, як білий сніг перефарбовувався в чорний колір. Болісний холод швидко відступив. У той час вона думала, що замерзнути до смерті було б не так вже й погано. «Ти та, хто загнаний у глухий кут на порозі смерті, але лежиш так, ніби запануєш над усіма цими сніговими полями» Цей чоловік. «Це життя… Якщо ти наполягаєш на тому, що воно тобі не потрібне, я заберу його собі» Генерал ворожої країни - Тамон Кразіс. «Тепер ти моя, королево». Її покинули всі, чи може він її у них украв?

Джерело Manga.in.ua