Перша третина – ворлдбілдинг, побудова якогось саспенсу і правил конфілкту – класні. Рамки сил, які мають бути пов'язані з температурою, теж цікаві.

Друга третина просідає, але тримає себе в рамках адекватнсті. Помітна втрата темпу – бо персонажам і конфлікту не вистачає унікальності, і коли правила світу окреслено, сама історія особливих емоцій не викликає. Тут без хейту, бо бути жарновим шоненчиком зі стандартними тропами та персонажами – нормально, це можна дочитати без негативних емоцій, якщо сетап-частина впоралася.

Остання третина нащось починає підвищувати ставки, збільшувати масштаб, намагатися пробурити небеса, запалити зірку, потушити зірку, перестворити світ, народити й одразу вбити бога, тому закономірно звалюється у шаблонні протиставлення двох широких категорій, риторичні запитання без сенсу і псує екшон надмірної гіперболізацією і безкінечними підсиленнями. Це вже псує враження.

Зрештою виходить класичний шонен трохи вище середнього, (бо відносно цікавий світ з помірно унікальними правилами все ж створено і це краще за радномний «Я потрапив у світ невідомий широкому загалу магічних самураїв, які можуть робити взагалі що завгодно, але будуть своє суспільство за тими ж правилами, що феодальна Японія»), але настільки ж класична історія нижче середнього (бо не обов'язково замахуватися на якісь концепти з великих літер, якщо в тебе немає проблематики і бажання її розглядати не на рівні кількох баблів і не обов'язково розвалювати сприйняття конфліктів, доводячи масштаби до абсурду).

Це далеко не ідеальна історія, але безперечно якісна. У мене були і залишаються деякі питання без відповідей, хоча прискіпуватись до таких дрібниць нема жодного бажання. Здавалося б, звичайна сьонен історія про надлюдські здібності та придурковатих персонажів, а ні. Поступово історія розкривається з інших сторін, торкається складніших, дискусійних питань людської природи. Але якщо ви хочете просто екшОна, то він тут є. За фінал історії окрема вподобайка.