десь після 160 розділу читати стало значно нудніше, а сама історія, як на мене, виявилася надто розтягнутою. втім, мені сподобалася хімія між персонажами — або, радше, їхні трохи «поїхавші» сторони, які робили взаємодію між ними цікавою. але навіть цього, на жаль, виявилося замало, щоб повністю втримати інтерес. з плюсів можу виділити розвиток головного героя як особистості та в цілому розвиток персонажів. хоч і другорядним персонажам виділили мало часу, та це не є проблемою для мене (я однаково не запам'ятала їхніх імен🤷‍♀️)

загалом, 6/10.