Як на мене починалося дуже класно й унікально: сетинґ прикольний, персонаж кровожерливий і унікальний, абсолютно схиблений на своїй богині. Але чим більше розділів проходить, тим частіше повторюють одні й ті ж жарти, сумнівна романтична лінія та жінки, які пускають слину на Марнака (гг), що йому не подобається і до чого він байдужий. Я вважаю це загубленим потенціалом, бо я небагато знаю подібних тайтлів. Троп потрапляння - так, троп служіння богам - так, але при цьому гг є доволі унікальним через те, якому богу він служить і ким він є за походженням.

Окремо хочу виразити своє “фе” до перекладеної назви, бо чума і розкладання/гниття це різні речі й виглядають по різному. Сили Марнака впливають також й на предмети, в той час як чума це хвороба, яка впливає безпосередньо лише на живих істот.