Сортування
як добре, що мені хотілося палити цигарки нуль разів в своєму житті
На жаль, це аніме не для мене… Воно дуже, прям дуже красиве, має дійсно продуману і зрозумілу світобудову, відчувається, що хоче донести якусь конкретну думку і не пхає в тебе зайву крінжу. Але… Мені так нудно його дивитися. І від цього навіть так сумно, бо я поважаю всю роботу, що була пророблена при створенні анімації, та навіть створенні цього всесвіту, особливо якщо казати про магію. Але персонажі… вони ну надто дитячі, ну надто пласкі, і через це просто не виходить ні за чого зачепитися. Якщо би в мене були діти, я би з задоволенням дала би їм це дивитися, думаю, вони були би в захваті. Я кинула мангу, але, думаю, все одно буду продовжувати дивитися аніме, бо деякі сцени дійсно насолода для очей, але сильно згадувати про нього якось не хочеться.
Історія кохання, життєва для всіх квір-людей. Як Накамура сказав, що Хіросе дуже чарівний, і таким його робить ВСЕ у ньому, так і це аніме неймовірно чарівне у всьому. Такі прості підліткові емоції сорому за себе і розуміння, що повністю таким, який ти є, тебе ніхто не прийме, але ти все одно вартий бути щасливим. І сором сильний, але почуття кохання сильніше за нього, і воно вибухає, а потім тобі ще більш соромно за те, що не зміг себе стримати. Це проста історія, яку всі бачили вже безліч разів, але вона подана дуже мило, смішно, щемно, і якщо початок сезону просто кожен раз викликає в тебе щиру посмішку, то останні дві серії повертають тебе у реальність, яка відчувається несправедливою, але яку важливо прийняти і рухатися далі. А ще я в захваті від того, яке стильове це аніме, як класно воно передає атмосферу 80х не тільки в мальовці, дизайні персонажів, якихось тропах, але і музично, кожен ендінг - бомба (опенінг теж). Це насолода для очей та вух та спокій для душі.
12 епізод Накамури поки один з найкращих епізодів серед цьогорічних аніме 💔
Та й в цілому аніме більш позитивне та частіше жартує
хтось йому скаже? :(
трохи є відчуття “we live in society”, але без сильного моралізаторства, навіть якось заспокійливо. дуже повільно, тихо, зятягує.
Це неочікувано було дуже мило, я би навіть сказала, тут була якась така тендітна атмосфера, яка була у манзі, але якої не вистачало в основному серіалі. Дуже к'ют :3
ні, я взяла це ім'я не з голови, там буквально було написано це ім'я в самому кінці в титрах. і я знайшла її інстаграм за цим ім'ям, і там були кадри саме з цього епізоду, їх вже нема, але там в цілому по стилю видно, що це саме її робота. ну і те, що це русня, теж очевидно. не знаю, що в них там на сайті вказано, але на ділі таке.
мене вистачило на 60 (😩) розділив цього…. була надія, що аніме додасть нових плюсів, гарний звук там, цікаву постановку кадрів, монтаж, щось таке, але, я так бачу, в bones в цьому сезоні є тайтл, якому вони вирішили приділити більше уваги…
я і забула з часів читання мангі, що це НАСТІЛЬКИ нудно. на жаль, адаптація ситуацію не покращує.
люди все намагались підібрати якийсь зрозумілий для не японців аналог ракуґо, чи то це стендап, чи моновистава, але насправді найближче за все до ракуґокі підійшов лесь подерев'янський
я більш-менш розумію, що хотів автор (чисто опіраючись на те, що його минулою роботою була вайолет евергарден). типу це більше про якісь загально людські теми, які мають торкатися твого досвіду, ніж про персонажів, але дійсно я просто їм всім не вірю, це відчувається як штучна драматизація, ніж як те, що ці персонажі дійсно відчувають ці емоції. вайолет відчувалась більш реалістичною, наскільки це було можливо