Сортування
Коли історія захоплює, якість графіки може або підсилити враження, або зіпсувати сприйняття. У даному випадку графіка тільки покращує досвід перегляду. Візуальна складова на висоті: деталізовані локації, ретельно промальовані емоції персонажів та чудова динаміка екшн-сцен.
Звукове супроводження, на відміну від інших аспектів цього аніме, не спонукає до захоплення чи окремої згадки, але й недоречних музичних вставок мною помічено не було. Опенінг/ендінг, на жаль, примітним теж назвати не можу.
Щодо моментів, які здалися мені сумнівними. Сцени з самозвинуваченням та затягнутими монологами на кшталт: “Мені це не під силу, але хіба я можу залишити друзів у халепі?!”. Вони часом виглядають зайвими, особливо коли подібні моменти повторюються кілька разів упродовж однієї серії. Не можу сказати, що це погіршує загальне враження від побаченого, але у певну мить від подібного ти починаєш втомлюватися.
У вас, як і у мене, виникне багато питань та, можливо, відчуття обурення від дій та рішень на екрані. Власне я відповіді свої отримав та й персонажі, зрештою, не підвели.
Підсумовуючи, перегляд цього серіалу — це як мандрувати на кораблі під час шторму. Спокійні моменти змінюються несподіваними поворотами, а емоції б'ють через край.
На щастя, продовження вже є та й манґа все ще пишеться. Дивився у перекладі FanVoxUa, рекомендую.
P.S. Пів бала накинув за найкращу дівчинку — Рем.
Оцінка: 9/10. Дякую
Що ми маємо? Цікавий сеттинг з класною ідеєю, а що діючі особи? А з ними все файно. Про центральну фігуру тайтлу я вже сказав, хочу лише додати, що його особистість викликає різнобарвні емоції: від захоплення та радості до злісті та розчарування. Тому прісним його назвати точно не можна. Інші герої також прописані досить якісно, особливо якщо персонаж хоча б трішки важливий для сюжету, то його образ буде цілісним та наповненим. А деякі з них своєю історією чіпляють серденько так, що стають головною зіркою і саме на її появу на екрані я чекав найбільше.
Окремо варто відзначити, що завоювати довіру та закласти фундамент для теплих відносин між людьми досить не просто у тутешньому суспільстві, що додає розповіді реалістичності.
Ніхто мене не просив, але ось (хє-хє):
Коротко про головне:
—{ Графіка | Анімація}—
☐|☐ Вражаюча
☑|☑ Гарна
☐|☐ Задовільна
☐|☐ Посередня
☐|☐ Свинособака
—{ Сюжет | Персонажі }—
☐ Неймовірний | ☐ Іконічні
☑ Захоплюючий | ☑ Добре розроблені
☐ Середній | ☐ Посередні
☐ Слабкий | ☐ Забуті
☐ Не існує
—{ Звук | Опенінг та ендінг }—
☐|☐ Божественний
☐|☐ Чудовий
☑|☐ Середній
☐|☑ Забутливий
☐|☐ Краще без нього
Більш розгорнуто(без спойлерів):
Який ж я радий, що нещодавно, згадавши про двох дівчат-покоївок із синім та рожевим кольорами волосся, вирішив подивитися аніме, героїнями якого вони є.
Спершу це виглядало, як звичайний ісекай із типовими жанровими кліше. Проте, на щастя, Re виявився чимось значно глибшим та цікавішим завдяки своїй унікальній концепції.
В основі сюжета ми маємо фентезійний, добре розроблений, зі своїми правилами та нюансами світ. Життя в якому, як то часто буває, для когось легке, інші змушені виживати, а у особливо виняткових фігур — багаторазове. Саме це, з невідомих причин, сталося із хлопчиною, який опинився у цьому дивовижному, наповненому магією місці. Будучи звичайним підлітком у своєму "вимірі", тут він отримує силу переродження. На перший погляд, це може здатися даром, але насправді — це важкий тягар.
Розпочавши життя з нуля, протагоніст поводиться самовпевнено та зухвало, переконаний у власній унікальності. Проте, окрім здатності до реінкарнації, він не отримав жодних інших привілеїв. Ця частина історії мені сподобалася найбільше, адже персонажа не ідеалізують усі навколо, як це часто буває. Навпаки, йому неодноразово вказують на його помилки та обмежені можливості. Саме після засвоєння, що повагу та своє місце у новому світі потрібно вибороти та заслужити, розпочинаються кардинальні зміни у свідомості та поведінці головного героя.
Не дивлячись на достатню давність цього серіалу, графіка добротна, навіть якщо порівнювати із сучасними роботами. Є на що подивитись: кольори та стиль вдало підібрані та втілені в життя, фон добре доповнює загальну картинку. Спочатку здалося, що деяких героїнь буде важко відрізнити через зовнішню схожість, але швидко звикаєш до їхніх образів, і кожна починає виділятися своїми унікальними рисами. Анімації дещо просідають у момент виконання пісні на сцені, особливо якщо обличчя показується крупним планом. У решту часу подібних моментів не було.
Музика, здавалося б, аніме про музичний колектив, її тут має бути надзвичайно багато і якісно. Що ж, друге твердження правдиве, а ось перше... Повноцінно лунає лише дві композиції, які, варто відзначити, не залишили мене байдужим. Чи є це мінусом і, тим паче, проблемою? Для мене та і, думаю, обʼєктиво - ні. З самих перших секунд ми чуємо і бачимо розповідь, яка готує нас до того, що буде багато чарівного, кумедного, теплого для душі, але мало треків. Додатково, топовий опенінг, який дещо видозмінюється з плином часу, та непоганий ендінг, хоч і з дивним відео супроводженням, не дозволять відчути недостатність мелодійності в крові.
Підсумовуючи, якщо ви шукаєте щось спокійне, веселе, без емоційних гойдалок, з приємними персонажами та простим, але не нудним сюжетом, то "Кей-Он!" - чудовий вибір.
Я дуже радий, що через стільки років, все ж натрапив на цей скарб. Окремо дуже вдячний нашим студіям озвучки, які не женуться тільки за новими проєктами, а ще й дарують голоси рідною мовою досить старим, але абсолютно вартим уваги екранізаціям японських творів.
Вже біжу поглинати продовження. Дивився у перекладі клана Кайзоку, рекомендую.
Оцінка: 8/10. Дякую
Ніхто мене не просив, але ось (хє-хє):
Коротко про головне:
—{Графіка | Анімація}—
☐|☐ Вражаюча
☑|☐ Гарна
☐|☑ Задовільна
☐|☐ Посередня
☐|☐ Свинособака
—{Сюжет | Персонажі}—
☐ Неймовірний | ☐ Іконічні
☐ Захоплюючий | ☑ Добре розроблені
☑ Середній | ☐ Посередні
☐ Слабкий | ☐ Забуті
☐ Не існує
—{Звук | Опенінг та ендінг}—
☐|☐ Божественний
☑|☑ Чудовий
☐|☐ Середній
☐|☐ Забутливий
☐|☐ Краще без нього
Більш розгорнуто(без спойлерів):
Аніме від, безсумнівно, визначної студії "Kyoto Animation", яка вже сама по собі заслуговує на увагу.
Як би сказали видатні розуми нашого часу: цей тайтл - ну дуууже милий. Завʼязка та, власне, головна тема сюжету - створення музикального гуртка, а у майбутньому повноцінного бенду школярками старшої школи. Щоправда, гурт та діяльність навколо нього, як то репетиції, написання пісень, виступи, далеко не завжди є основною подією епізодів. У більшості випадків я спостерігав за звичайним, але в той самий час захопливим життям підлітків. Їхні пригоди й байдикування відображають чарівну безтурботність, створюючи ефект затишку.
Персонажки, саме так, людей з "xy" хромосомами тут майже немає,
є непогано прописаними, світлими та приємними - саме те, що треба для такого роду адаптації. Хоч і всі дівчата схожі у випромінюванні позитиву та радости, кожна має свою особливість, яка однаково, у власний спосіб, змушувала мене сміятись над подіями на екрані. А у другій половині сезону зʼявилася ще одна дійова особа, що привнесла ще більше різноманіття та альтернативний погляд на життя друзів.
Як я вже сказав раніше, пісня заставки неймовірна, а українська версія від Hibikit (YouTube) у виконанні EiviLam — це щось на рівні богів. Ендинг теж добротний, особливо, якщо знати зміст пісні. Щодо звукового супроводу, власне, самих подій, то він пречудово доповнює вже без того майже ідеальний витвір, наважуся це сказати, мистецтва.
Ще раз окремо хочу відзначити перший випуск. Він відповідає рівню повнометражного формату і нічим не поступається іншим повноцінним, дороговартісним японським роботам та мультфільмам загалом. Після перегляду я був настільки піднесений, що не міг заснути. Що точно знав, так це те, що я хочу більше.
Ця робота підняла багато питань, на більшість із них вже є відповіді, на ще частину дасть рішення у майбутньому, а деякі з них, можливо, так і залишаться за завісою невідомості й ще багато років будуть піднімати хвилю цікавості і суму всередині мене.
Другий сезон вже біжу дивитися. Манґа, на щастя, теж активно пишеться. Дивився у перекладі клана Кайзоку, рекомендую.
Оцінка: 9,5/10, не 10 тільки тому, що в моєму серці є місце лише для одного аніме, і воно вже зайняте. Дякую
Отож, попри досить дивну зав’язку: дорослий чоловік фанатіє від 16-річної дівчинки-айдола, я вже тоді встиг просякнутися побаченим на екрані. Адже спосіб і емоційність, якими подається матеріал, зачіпають саму душу. Я сидів і дивувався, наскільки ж майстерно автори адаптації граються з моїми почуттями, при цьому показуючи звичайний,
такий знайомий усім нам, людський світ: хвороби, популярність та її негативні сторони, рання вагітність, необґрунтована ненависть і, саме головне, щира любов. Милі ситуації переростали у відверті, серйозні розмови, закінчувалися зворушливими моментами, а вже за мить обстановка розряджалася тупими, але тими, що викликають посмішку крізь сльози, жартами. Все це виглядало максимально природно та доречно. Фінал сезону був дещо очікуваним, але від цього не менш теплим. Тим більше, я був абсолютно певен, що далі — більше.
Головні герої — це скарб, ядро і база цього чудового серіалу. Вони пропрацьовані дуже детально: підґрунтя кожного повноцінне та унікальне, як і характер; цілі зрозумілі та аргументовані, а шлях їхнього досягнення теж логічний. Додатково варто підкреслити, наскільки цікавими є внутрішні переживання персонажів. За їхньою взаємодією між собою та зі світом я спостерігав із захопленням, а весь спектр почуттів, які пережив за ці 11 серій, — не описати словами, це треба побачити та відчути самотужки.
Графіка — суцільне візуальне задоволення. Стиль зображення персонажів, передусім очей, виразів облич, яскраво підкреслюють емоції та створюють дивовижну атмосферу. Оточення, деталізація — все на найвищому рівні. Хотілося зробити скріншот і поставити картинкою для робочого столу, настільки все соковито. Якість рухів людей, предметів, фону є більш ніж задовільною для такого жанру.
Ніхто мене не просив, але ось (хє-хє):
Коротко про головне:
—{Графіка | Анімація}—
☑|☐ Вражаюча
☐|☑ Гарна
☐|☐ Задовільна
☐|☐ Посередня
☐|☐ Свинособака
—{Сюжет | Персонажі}—
☐ Неймовірний | ☑ Іконічні
☑ Захоплюючий | ☐ Добре розроблені
☐ Середній | ☐ Посередні
☐ Слабкий | ☐ Забуті
☐ Не існує
—{Звук | Опенінг та ендінг}—
☐|☑ Божественний
☑|☐ Чудовий
☐|☐ Середній
☐|☐ Забутливий
☐|☐ Краще без нього
Більш розгорнуто(без спойлерів):
Переваривши побачене якийсь час і усвідомивши, що мене не відпускає, я із впевненістю можу сказати: “Діти улюблениці” — шедевр.
Розпочавши перегляд, я вже мав деяке уявлення про майбутні пригоди, адже чув багато хорошого раніше, знав, як мінімум, про те, що пілотний епізод показували у кінотеатрі. А від опенінга я кайфував ще задовго, як дізнався хоча б назву самого твору. Щоправда, перший десяток-другий хвилин не здавалися мені чимось оригінальним. Зате чим далі, тим більш комплексним та глибоким ставав серіал. А перша серія, в цілому, довела, що не даремно її показали на великих екранах.
Сюжет, без контексту і рушійних обставин, складно передати всю повноту та неповторність історії, але спойлери — то зло, тому спробую вас спонукати до перегляду без них. До речі, опис на сторінках тайтлу теж краще не читати.
Музика по-справжньому продумана і захоплива, особливо це стосується опенінгу та ендінгу. Їх я слухав із великим задоволенням протягом усіх епізодів. Можливо, це тому, що я просто був у захваті від переглянутого, але я нічого не зміг із собою зробити, тому знову й знову хитав головою в ритм мелодії. Ці частини серії максимально точно передають сенс усього серіалу. А чудовий відеосупровід під час заставки достойно доповнював та підкреслював індивідуальність і характер головних героїнь.
Попри те, що тайтл постійно балансує на межі прірви під назвою аморальний несмак, він подарував мені багато добротних жартів, з яких я вдосталь насміявся,
і велику кількість відповідей на питання, які я хотів би знати у свій час. Загальний настрій після побаченого блискучий – очікував набагато меншого, а отримав цікаву роботу, яка не розчарувала.
Якщо вас не відлякає перебір із хтивками та загалом розпусна атмосфера у шкільному сеттингу, то ви точно не залишитеся засмученими й отримаєте, якщо не нові знання, то позитивні емоції від перегляду.
Адаптація та першоджерело – манґа – є завершеними. Дивився у перекладі клана Кайзоку, рекомендую.
Оцінка: 8,5/10. Дякую
Ніхто мене не просив, але ось (хє-хє):
Коротко про головне:
—{Графіка | Анімація}—
☐|☐ Вражаюча
☐|☐ Гарна
☑|☑ Задовільна
☐|☐ Посередня
☐|☐ Свинособака
—{Сюжет | Персонажі}—
☐ Неймовірний | ☐ Іконічні
☑ Захоплюючий | ☑ Добре розроблені
☐ Середній | ☐ Посередні
☐ Слабкий | ☐ Забуті
☐ Не існує
—{Звук | Опенінг та ендінг}—
☐|☐ Божественний
☐|☑ Чудовий
☑|☐ Середній
☐|☐ Забутливий
☐|☐ Краще без нього
Більш розгорнуто(без спойлерів):
Чи може аніме, в якому секс є головною думкою, майже єдиною темою для розмов, а саме слово вживається приблизно 200 разів, бути чимось більшим, ніж просто проходняком? Для мене – абсолютно так.
Сюжет розповідає про події та виклики, які зустрічаються в житті 16-річних підлітків у найбільш хвилюючий і “напружений” період їхнього життя. Історія, зображена на екрані, є сумішшю багатьох незручних моментів, тематичних жартів та, що найважливіше, пізнанням нових почуттів і здобуттям важливої інформації.
Усі основні герої сприймаються як особистості зі своїми життєвими шляхами та інтересами. Весело й цікаво спостерігати, як вони доходять до того чи іншого рішення в обставинах, що склалися. Хоча їх вибір часто викликав обурення з мого боку, я щоразу усвідомлював, що ці дії необхідні для їхнього пізнання світу, і кожен це робить по-своєму.
Графіка не є чимось фантастичним, а стиль малювання настільки ж сміливим та неоднозначним, як решта елементів екранізації. Проте підбір кольорів для всього зображуваного є досить вдалим, а разом із приємною анімацією цей дует аж ніяк не знижує загальну якість аніме.
Попри все, я люблю “Бліч”: світ, ідею, історію, персонажів, і від цього ще болючіше. Сподіваюся, нові, менші за обсягом сезони, які вже активно виходять, не розчарують і покажуть справжню красу та потужність цього всесвіту, а також гідно адаптують останні 19 томів манґи.
На цей раз, по озвучці нічого радити не буду, бо українського дубляжу всіх серій поки що немає.
Оцінка: 7,5/10. Дякую
Друга проблема - це надзвичайно розтягнутий хронометраж: філлери займають величезну частку серій. Багато з них настільки прохідні, що їх пропуск, ймовірно, зберіг би мені велику частину нервових клітин. Багато нелогічних та непотрібних подій, такого навіть в основній лінії немає. Самі вирішуйте, комплімент це чи ні. Якщо пропустити всі такі випуски, ситуація не покращиться, бо чим далі просувається розповідь, тим більше буде штучних конфліктів і нерфів дійових осіб. Не менше дратує нагадування подій попередніх частин на початку усіх епізодів.
Ці шматки, часом, займають 4+ хвилин, що разом з опенінгом і ендінгом складає більше 30% тривалості. На скільки я знаю, це розповсюджена проблема серед таких великих проєктів. Як на мене, якби аніме закінчилось на серій 60 раніше (без урахування філлерів), то враження від переглянутої історії були б набагато яскравішими і приємнішими. Фінал - це взагалі величезне розчарування, а усвідомлення того, що це закінчення мандрівки, яка тривала 12 років, вдвічі прикріше.
Персонажі, точніше те, як вони прописані та розкриті, є майже еталонним прикладом для інших, особливо для “довгобудів”. Походження та становлення кожного розказане на високому рівні, їхні мотиви та цілі повністю зрозумілі. Всі закарбовуються в пам'яті як окремі особистості, а не перемішуються в спогадах у суцільну сіру масу. Імена багатьох я буду пам’ятати ще довго.
Графіку важко оцінювати, адже вона змінювалася та покращувалася протягом тривалого часу. Загалом, якість мальовки відповідає мінімальним вимогам періоду, в який вийшла та чи інша серія. Те ж стосується анімації - вона нормальна, але по-справжньому захоплюючих сцен можна перерахувати на пальцях рук.
Щодо музики, вона вдало доповнює дії на екрані і допомагає краще їх відчути. Звукове супроводження деяких антагоністів я б взагалі назвав культовим. Добра половина опенінгів ще довго грала у мене в голові, решту ж я скіпав одразу.
Ніхто мене не просив, але ось (хє-хє):
Коротко про головне:
—{Графіка | Анімація}—
☐|☐ Вражаюча
☐|☐ Гарна
☑|☑ Задовільна
☐|☐ Посередня
☐|☐ Свинособака
—{Сюжет | Персонажі}—
☐ Неймовірний | ☑ Іконічні
☐ Захоплюючий | ☐ Добре розроблені
☑ Середній | ☐ Посередні
☐ Слабкий | ☐ Забуті
☐ Не існує
—{Звук | Опенінг та ендінг}—
☐|☐ Божественний
☑|☐ Чудовий
☐|☑ Середній
☐|☐ Забутливий
☐|☐ Краще без нього
Більш розгорнуто(без спойлерів):
Хоч це і буде важко, я спробую вмістити у кілька сот слів моє враження і думку про те, що екранізовувалось понад десятиліття та налічує 366 серій.
Багато хто вважає цей серіал мастодонтом японської анімації. Я визнаю його вклад в культуру, але…
Сюжет є найбільш суперечливим аспектом цього тайтлу. З одного боку, ми маємо дивовижний, добре розроблений світ зі своїми правилами, цікаву зав’язку для головної історії та велику кількість захоплюючих арок з оригінальними персонажами. З іншої сторони, є дві головні проблеми. Перша - це невідповідність між вдаваною серйозністю та пафосом, якими наповнена історія, і реальними подіями та їх наслідками. Наприклад, уявіть собі монстра, задля здолання якого, протагоніст довго тренується і в запеклому бою, на межі життя і смерті, перемагає його. Але вже в наступних серіях таких істот легко долають персонажі, які об’єктивно слабші за головного героя. Подібних абсурдних моментів безліч. Схоже, що автори намагалися задовольнити як дітей, так і старшу аудиторію, але не змогли вгодити обом.