Особисто я в цьому ні романтики ні комедії не побачила. Це більше схоже на психологічний трейлер. Вдумайтесь, дівчину змалку вирвали з батьківського дому, до слова батьки навіть не чинили супротиву. Під виглядом навчання ламали психіку щоб вона була покірною та правильною, зручною для двору. Її абсолютно природне бажання втекти із золотої клітки підло обіграли актом “хотів викликати ревнощі”. Далі попри її волі заточіли у замку, і вишнею на торті - принц який психологічно тисне нічними появами в її спальні, тим самим руйнуючи особисті кордони. Тобто її сімʼя, брат, покоївка всі разом спільники у справі з викраденням та примусовим одруженням. Систематичні психологічні тиски зі сторони королівського двору, викрадення. Я бачу тут лише трагедію і ніякої романтики. І більше за все жахає що таке, це - реальність певного історичного проміжку. І молоді жінки дійсно піддавали таким тортурам задля вигідного шлюбу з правильною “кровью”. Воно показує переживання дівчини що проходить пекельний шлях поневолення. Навіть офіційна заява принца що “він хоче дітей лише від неї”, кажуть про те що історія зовсім не про кохання, а про шлюб по розрахунку у якому принц буде собі дозволяти що і кого завгодно не зважаючи на інтереси субʼєкта. Тобто ми спостерігаємо за реакцією психіки дівчини котра переживає стрес і захищається вона гумором, тобто доволі розповсюджена реакція психіки щоб знешкодити травмуючи спогади.

Її заточіли у кімнаті де “тримали знать котра зрадила короля” тобто нам прямим текстом кажуть що її не рахують за принцесу, її субʼєктність знищили і прирівняли до злочинниці.

Історію її дитинства при дворі спотворили і видали книгу щоб “змінити соціальну думку” навіть не спитавши її. Знову ж таки субʼєктності принцеси тут немає, тут є лише принц який вирішує хто і що має думати.

Я осилила лише початок пʼятої серії, останнім цвяхом стало те що навіть принц сусідньої держави принижує гідність дівчини, хоч вона і намагається відстояти себе та це зовсім не має сенсу.

Не рекомендую це дивитись.

Якась чл**ь. Я пів першої серії не витримала, навіть з моїм глибоким досвідом цей тайтл пробив дно. Звідки такі схвальні оцінки я не розумію.

Дешевий проходнячок, без особливого сюжету. Просто супер сильний чувак якому не віриш що він так розкачався без здібностей. Тобто своїм прикладом він по суті ламає принцип самого світу і плює в обличчя богам які дають те саме благословення.

саме так 🤭 але попри це ми всеодно продовжуємо дивитись ісекаї 🤗

Легка та романтична історія кохання між принцем та травницею. Не зрозуміла чому назвали Білосніжкою. Приємно що розвиток стосунків відбувається органічно а не від статусу другого на престол принца. Головні герої на шляху вирішують складні питання, але і сильно не доводиться переживати за героїню котра постійно потрапляє у небезпечні історії.

Рекомендую до перегляду.

Наче і вболіваєш за прагнення команди уберегти головного героя від знання власної могутності, проте його повне ігнорування що ніхто більше не може того що для нього “звичайна річ” викликає лише байдужість. За весь час що до нього люди привязуються знаючи його лише день, другий, у нього не виникло відчуття що він особливий.

Або він геній маніпуляції і це лише його зловісний план вербовки задля отримання влади, або він безнадійний як людина та глибоко травмований як особистість, що робить з нього імбовий інструмент у поганих руках.

"Максимально" завуальовані відверті сцени - ні, в цілому нічого нового, черговий ІМБовий ісекайний хікан який розносить усіх з одного удару, цицькастий гарем і гучні бої. Дивитись можна але забагато лолі.

Загалом аніме гідне до перегляду ба більше до продовження. Але не зрозуміло до чого відверті сцени у першій серії, аніме серйозне, яке розказує про потустороннє і тут дупа на весь екран. В подальшому такої відвертості не буде і я вважаю що це було правильне рішення, зробити акцент на історії а не на цицьках школярок. Я ніколи не рекомендувала дивитись на швидкості але це аніме не втрачає свого шарму на 1.5 чисто тому що головна героїня довго говорить і сцени з привидами затягнуті бо автори таким чином передали страх який вона переживає перед лицем страховиськ.

Якась дивна романтизація стосунків педола-нюні з десятилітньою жертвою самогубса та насилля. Загалом сюжет накручений замковими інтригами та міжрегіональним протистоянням, приправлений переслідуванням психопатичної богині, реінкарнацію іншого Бога. І в цілому аніме пронизане психічними розладами всіх типів. Вердикт - не можна закрити очі на відкриту пропаганду педофі**ї прикривши це екшином та надприроднім.

Краще відносно першої частини не стало.

Майже цікаво і нічого не ясно.

Одразу проясню, я не читала джерело, тож моя думка виключно з переглянутого матеріалу. Вам не пояснять, що це за світ, і які в ньому правила, чому магія що за підземелля і якого дідька пубертатні шкільнята мають ризикувати своїм життям…заради чого… вам не донесуть історію героя, чому ви маєте співчувати цим сиротам. Розповідь скомкана, кожна серія додає більше питань чим відповідає на вже існуючі. Додайте до цього, типічного куна який зустрівся з вантажівкою тян і отримав свої імбові сили, (так тут не стали заморочуватись над історією) і отримаєте посередній "мейде ін чайна" тайтл який можете сліпнуть без докору сумління, я подивилась два сезони, (так, в мене стало на це духу) і скажу відверто - час у прірву!

Но рекомендасьон!

Сатира на консервативні погляди Японців у гострому питанні самовираження у суспільстві. Аніме проводить паралель між реальним життям і сюжетом. Розповідаючи про яскравих персонажів які відкрито транслюють свій характер у тому числі через зовнішній вигляд, що у реальному житті достатньо складно через суспільний осуд. Таким чином показуючи що ув'язнені відчувають себе вільніше в середині в'язниці, хоча і не можуть потрапити назовні.

Спойлер - він зізнався їй у коханні.

Натхненний Кіл ла Кіл, Гуренлаганом та іншими аніме з подібним стилем, але ж дідько, як це круто виглядає. Пропрацьовані персонажі у яких є історія, і яка розчулює, і з іншого боку, просто навала "ероцентризму". Взагалі якщо копнути глибше у сюжет і подивитись на нього не як на езотеричну паранормальщіну, то це дійсно виглядає як історія підлітка який своєрідно відчуває світ, та інтерпретує події із життя як якусь пригоду. Закоханість, бажання, страхи, та те що дає силу. Сила Кена базується на меланхолії яка відображає його закритість та відстороненість. Аясе пережила в дитинстві цькування і тепер має силу яка ефективна на відстані щоб не підпускати до себе. Айра має завищене ЧСВ яке компенсує відсутність матері в її житті що також відображається на її силі. Однозначно я чекаю 10 та інші серії. І звичайно ж я порекомендую цей шедевр іншим.