Не рекомендую ❌ (другий сезон у тому ж, якщо не гіршому, дусі)
Виглядало як ще одна історія про ще одного ображеного чи обділеного героя, проте ні. Тайтл загалом доволі чіловий, принаймні спочатку.
Не знаю чому (тренди того часу?), проте багато що перегукується з Героєм Щита, і той здається (по пам'яті) буквально в усьому кращим.
Темп аніме доволі швидкий. ГГ постійно отримує посилення чи якісь нові можливості, проте нічому не приділяється достатньо уваги, щоб це мало якийсь емоційний вплив. Бог створив землю за 7 днів, Місумі Макото опанував усі можливі гілки навичок, освоїв і заселив Підпростір за 7 серій.
Інколи бувають більші сюжетні арки — й вони зазвичай доволі нудні.
Взаємини між головними чи другорядними героями (та й самі герої) абсолютно ніяк не розвиваються з моменту своєї першої появи (а передісторія має розміри 2-3 речення), майже увесь екранний час йде на безкінечні повтори дуже смішних жартів.
Якщо ви захоплюєтесь новими світами та якимись "літРПҐ"-системами, то тут вам робити нічого. Нічому не приділено достатньої уваги; світ максимально стандартний, оригінальних ідей немає, обмежень немає, балансу та логіки немає, ГГ просто отримує що хоче — і навіть в цьому немає жодного сенсу через відсутність якоїсь загрози для нього. Буквально (якщо я не забув) жодного серйозного протистояння після першої серії.
Візуально просто норм — без жахливих кадрів чи навпаки чогось особливого.
Спочатку мені подобався ГГ своєю нормальністю. Тут мав би бути детальніший огляд, але він втратив сенс, тому перейду до підсумку - з часом це все стало виглядати скоріше як брак особистості. За 20 переглянутих серій мені складно якось описати Місумі Макото.
Претензії з нотками ненависті до людей, які постійно (та доволі несподівано) у нього виникають, виглядають досить дивно та надумано. Яка логіка героя чи автора? Позбавити людей переваги, і тоді всі раси заживуть мирно та щасливо? Хто зна, адже ті ж напівлюди у творі представлені виключно позитивно. А демони майже ніяк не представлені.
Проте якщо відійти від цих недолугих фарсових спроб знайти сенс, гадаю, автор, як з усім іншим, просто недостатньо продумав цей момент, накидав у твір ідей, а якось зліпити в логічну купу не зміг.
Томое могла би бути непоганою персонажкою. Її особистість та захоплення самурайськими драмами/тематикою могли б створити цікавий образ, якби тільки вона мала трохи більше автономії. Натомість маємо ще одну дурну та дуже віддану шанувальницю ГГ, яка лише інколи за кадром демонструє крихти індивідуальності.
Міо взагалі хоч чимось похвалитися не може. Під кінець сезону ледве не кожна її поява у кадрі починає відверто задовбувати, адже не має жодного сенсу. Окрім того, якщо відійти від призми анімешного гумору, то характер у неї досить паршивий.
Окрім цього, я справді не розумію, навіщо стільки сексуальних натяків у тайтлі 13+. Основній авдиторії завтра в школі розв'язувати приклади, для кого це все. Проте важливішою проблемою є те, що всі ці моменти, яким відведено справді багато часу, апріорі ні до чого не ведуть. Героїні готові скидати свої труси за першої ж нагоди, тоді як ГГ імпотент. І це, мабуть, головна проблема їх взаємин — бажання персонажів на різних полюсах, а якось інакше в особистісному плані вони не взаємодіють.
Я справді не розумію мему про жахливе лице Місумі. Адаптація не змогла достатньо явно продемонструвати його потворність чи навпаки красу тамтешньої людської раси, тому це виглядає просто безглуздо.
ГГ проклинають на нерозуміння людської мови, засилають на край світу — і це було б справді якимсь обмеженням, якби зі старту він не знайшов собі красунь-рабинь з людською подобою. Проблема ж мови повністю вирішується магічним письмом, чиї очевидні недоліки на практиці ніяк не заважають комунікації. Для чого вигадувати якісь "обмеження" і руйнувати їх через хвилину?
Гаразд, я можу змиритися з винятковістю та всесильністю ГГ, проте коли всі інші персонажі світу у будь-яких планах є цілковитими нікчемами — от це вже якась фігня.
Бої нецікаві, адже в абсолютній більшості випадків все вирішують стати. Й оскільки аніме особливих бюджетів не має, дивитися тут також нічого.
На моменті 2-го сезону легше перерахувати що ГГ не вміє та не може, аніж що може.
Підвищення рівня мани (що порушує закони того світу) якоюсь концентрацією під час стрільби з лука — це таке безідейне сміття, боже. Добре хоч, що бро не підіймає рівні чисто під час дихання 😭
Передісторія з батьком-письменником (очевидно, натхненним рідним світом) виглядає як очевидна перевага, проте вона не була використана (бо для чого, якщо й так усе до рук йде).
Сюжетна лінія з батьками як згадується раз на сезон, так і забувається.
Тайтл періодично підкидує сюжетки з покаранням різного криміналскама. Що ж — легко бути прибічником справедливості та карати негідників, коли маєш надсили та усім забезпечений зі старту. З іншої сторони, твір не пропонує хоч якихось роздумів на цю тему, усі дрібні лиходії там злі, бо злі або люди.
Епізод зі знищенням міста через суперечку хто краща служанка ГГ до абсурду дурний. Й доки я думав (і навіть трохи хвилювався), як ГГ розгрібатиме наслідки, чи стане він ворогом людства, куди поверне сюжет далі — усе просто вирішили магією ✨.
Сцена зустрічі з Міцуруґі та Софією також досить тупа. Хоча герой навіть згадав хто вони такі, проте провести хоч якісь переговори та розвіяти непорозуміння не зміг. Зрештою, для чого, якщо можна жмихнути своїми суперсилами та перемогти
Не рекомендую ❌ (другий сезон у тому ж, якщо не гіршому, дусі)
Виглядало як ще одна історія про ще одного ображеного чи обділеного героя, проте ні. Тайтл загалом доволі чіловий, принаймні спочатку.
Не знаю чому (тренди того часу?), проте багато що перегукується з Героєм Щита, і той здається (по пам'яті) буквально в усьому кращим.
Темп аніме доволі швидкий. ГГ постійно отримує посилення чи якісь нові можливості, проте нічому не приділяється достатньо уваги, щоб це мало якийсь емоційний вплив. Бог створив землю за 7 днів, Місумі Макото опанував усі можливі гілки навичок, освоїв і заселив Підпростір за 7 серій.
Інколи бувають більші сюжетні арки — й вони зазвичай доволі нудні.
Взаємини між головними чи другорядними героями (та й самі герої) абсолютно ніяк не розвиваються з моменту своєї першої появи (а передісторія має розміри 2-3 речення), майже увесь екранний час йде на безкінечні повтори дуже смішних жартів.
Якщо ви захоплюєтесь новими світами та якимись "літРПҐ"-системами, то тут вам робити нічого. Нічому не приділено достатньої уваги; світ максимально стандартний, оригінальних ідей немає, обмежень немає, балансу та логіки немає, ГГ просто отримує що хоче — і навіть в цьому немає жодного сенсу через відсутність якоїсь загрози для нього. Буквально (якщо я не забув) жодного серйозного протистояння після першої серії.
Візуально просто норм — без жахливих кадрів чи навпаки чогось особливого.
Є якась музика на фоні
Спочатку мені подобався ГГ своєю нормальністю. Тут мав би бути детальніший огляд, але він втратив сенс, тому перейду до підсумку - з часом це все стало виглядати скоріше як брак особистості. За 20 переглянутих серій мені складно якось описати Місумі Макото.
Претензії з нотками ненависті до людей, які постійно (та доволі несподівано) у нього виникають, виглядають досить дивно та надумано. Яка логіка героя чи автора? Позбавити людей переваги, і тоді всі раси заживуть мирно та щасливо? Хто зна, адже ті ж напівлюди у творі представлені виключно позитивно. А демони майже ніяк не представлені.
Проте якщо відійти від цих недолугих фарсових спроб знайти сенс, гадаю, автор, як з усім іншим, просто недостатньо продумав цей момент, накидав у твір ідей, а якось зліпити в логічну купу не зміг.
Томое могла би бути непоганою персонажкою. Її особистість та захоплення самурайськими драмами/тематикою могли б створити цікавий образ, якби тільки вона мала трохи більше автономії. Натомість маємо ще одну дурну та дуже віддану шанувальницю ГГ, яка лише інколи за кадром демонструє крихти індивідуальності.
Міо взагалі хоч чимось похвалитися не може. Під кінець сезону ледве не кожна її поява у кадрі починає відверто задовбувати, адже не має жодного сенсу. Окрім того, якщо відійти від призми анімешного гумору, то характер у неї досить паршивий.
Окрім цього, я справді не розумію, навіщо стільки сексуальних натяків у тайтлі 13+. Основній авдиторії завтра в школі розв'язувати приклади, для кого це все. Проте важливішою проблемою є те, що всі ці моменти, яким відведено справді багато часу, апріорі ні до чого не ведуть. Героїні готові скидати свої труси за першої ж нагоди, тоді як ГГ імпотент. І це, мабуть, головна проблема їх взаємин — бажання персонажів на різних полюсах, а якось інакше в особистісному плані вони не взаємодіють.
А ще Місумі неповнолітній, проте кого це хвилює.
Я справді не розумію мему про жахливе лице Місумі. Адаптація не змогла достатньо явно продемонструвати його потворність чи навпаки красу тамтешньої людської раси, тому це виглядає просто безглуздо.
ГГ проклинають на нерозуміння людської мови, засилають на край світу — і це було б справді якимсь обмеженням, якби зі старту він не знайшов собі красунь-рабинь з людською подобою. Проблема ж мови повністю вирішується магічним письмом, чиї очевидні недоліки на практиці ніяк не заважають комунікації. Для чого вигадувати якісь "обмеження" і руйнувати їх через хвилину?
Гаразд, я можу змиритися з винятковістю та всесильністю ГГ, проте коли всі інші персонажі світу у будь-яких планах є цілковитими нікчемами — от це вже якась фігня.
Бої нецікаві, адже в абсолютній більшості випадків все вирішують стати. Й оскільки аніме особливих бюджетів не має, дивитися тут також нічого.
На моменті 2-го сезону легше перерахувати що ГГ не вміє та не може, аніж що може.
Підвищення рівня мани (що порушує закони того світу) якоюсь концентрацією під час стрільби з лука — це таке безідейне сміття, боже. Добре хоч, що бро не підіймає рівні чисто під час дихання 😭
Передісторія з батьком-письменником (очевидно, натхненним рідним світом) виглядає як очевидна перевага, проте вона не була використана (бо для чого, якщо й так усе до рук йде).
Сюжетна лінія з батьками як згадується раз на сезон, так і забувається.
Тайтл періодично підкидує сюжетки з покаранням різного криміналскама. Що ж — легко бути прибічником справедливості та карати негідників, коли маєш надсили та усім забезпечений зі старту. З іншої сторони, твір не пропонує хоч якихось роздумів на цю тему, усі дрібні лиходії там злі, бо злі або люди.
Епізод зі знищенням міста через суперечку хто краща служанка ГГ до абсурду дурний. Й доки я думав (і навіть трохи хвилювався), як ГГ розгрібатиме наслідки, чи стане він ворогом людства, куди поверне сюжет далі — усе просто вирішили магією ✨.
Сцена зустрічі з Міцуруґі та Софією також досить тупа. Хоча герой навіть згадав хто вони такі, проте провести хоч якісь переговори та розвіяти непорозуміння не зміг. Зрештою, для чого, якщо можна жмихнути своїми суперсилами та перемогти