Повелася на загальний хайп і вирішила глянути Ґносію, тому що мені здалося, що це буде Ронпа+Резеро. Як же я помилялася...Мальовка і аутфіти одразу відштовхнули, але занадто яскраві дизайни кожного персонажа - це півбіди, головна проблема тайтла - це самі персонажі (в гру не грала, тож оцінюю виключно аніме). Збори фріків, де неймовірно дратує буквально кожен, тому що японцям мало нереалістичних дизайнів (накрашені вії, ноготочки і це все в умовах, де герої, нібито, можуть померти в будь-який момент), потрібно обов'язково додати нереалістичні кривляння та геперболізовані емоції, щоб хоч чимось персонажі запам'яталися, бо забери все це і не залишиться НІЧОГО. Ес-Кью – це взагалі настільки фансервісна мразота з неприємним голосом, що я не уявляю, як таке взагалі може сподобатися. Вже й забула, коли востаннє отримувала таку порцію крінжа під час перегляду аніме. Через персонажів у мене ніяк не виходило зосередитися на сюжеті, бо весь час хотілося вимкнути, аби більше не бачити ці дратуючі пики😭 Як герой вмирає і як на нього психологічно впливає кожна смерть - тут показувати не будуть, за цим у Резеро. Ґносія - це просто лайтова Мафія, без ризиків для головного героя, якихось жахливих наслідків чи драми, бо їй ніде взятися, персонажі - штамповані пустишки, за якими нецікаво спостерігати і яким неможливо співпереживати (за 9 серій ні однієї деталі, якою можно було б проникнутися). Тож мені абсолютно байдуже, хто з них наступним помре або виявиться космічною хтонью, тому єдине, що можу для себе тут виділити - це прикольний опенінг.