Кьока жила звичайним життям у своєму селі в Ґассан-Ойсава, в префектурі Ямаґата, поки кілька «Шюкі» та однорогий шюкі не прибули та вбили всіх, залишивши її останньою, хто вижив. Відтоді Кьока розвинула глибоку ненависть до «Шюкі», та приєдналися до «Антидемонічного корпусу» з метою знищити їх усіх. З певного моменту Кьока стала лідеркою 7-го підрозділу.

Подібно до всіх інших жінок до і після неї, Кьока могла отримати унікальну здатність, з'ївши один із «персиків» «Мато». Однак її сили зосереджені на посиленні інших, а не себе, зокрема, тих, кого вона перетворює на свого раба, змушуючи інших дивитися на Кьоку як на людину, нездатну реалізувати її сильні та рішучі ідеали. Через це більше, ніж інші, вона зосередилася на тренуванні себе набагато наполегливіше, щоб боротися проти «Шюкі» разом з тим, кого чи що вона поневолила, головним чином зосередившись на навчанні бойовим мистецтвам і суворій дисципліні. Через це Кьока піднялася серед «Антидемонічного корпусу», ставши 7-ю командиркою підрозділу після усунення колишньої, Шімомури Юмеджі з її посади, незважаючи на її «Персикове благословення», «Імперіум», яке надає телекінетичні здібності, і як така є однією з найсильніших жінок в «Антидемонічному корпусі».

Серед командирок, заступниць командирок і звичайних членів вона є унікальним випадком, коли замість того, щоб покладатися на «силу», створену «Персиковим благословенням», вона може перемогти «Шюкі» за допомогою особистого стилю бою, вдосконаленого методу для боротьби проти них.

Її «персикове благословення» спочатку вважалося марним, оскільки «Шюкі», яких вона перетворила на рабів, були досить слабкими, але після зустрічі з Вакурою Юкі та перетворенням його на свого раба, воно стало потужною здатністю та надбанням у бою.

Її «персикове благословення», «Раб» (Slave, 無窮, буквально «Вічний ланцюг»), дозволило їй використовувати потенціал людей, яких вона поневолила, перетворюючи їх на рабів. Це надає їм або підвищену фізичну силу, як у більшості «Шюкі», яких вона поневолила. Однак у випадку з Юкі, звичайною людиною, він перетворюється на іншу форму кожного разу, коли його використовують, що дало йому кілька переваг, відмінних від тих, кого вона поневолила раніше. Пізніше пояснюється, що якщо вона, «господарка», більш сумісна з тим, хто став «рабом», то поневолена особа може використовувати більшу силу.

«Нагороди»:

Одним із головних недоліків її здібностей є те, що Кьока зобов’язана надавати «рабу» «винагороду» на основі його внутрішніх прихованих бажань під час кожного вчинку. Для «Шюкі» всі їхні нагороди були м’ясом, однак Юкі отримав багато сексуальних винагород, починаючи від поцілунків та інших еротичних актів, які будуть надані автоматично, без можливості навіть рухати своїм тілом, щоб чинити опір.

Позика:

Вона також може дозволити іншим жінкам з «персиковим благословенням» використовувати її раба, що дозволяє Юкі приймати різні форми залежно від того, кому вона його позичила. Тим не менш, Юкі все ще використовує свою здатність, тобто її витривалість і його сила швидко виснажуються, коли хтось використовує його.

Як і належить командирці 7-го підрозділу, Кьока сильніша за інших мисливців на демонів низького рангу, особливо завдяки її постійним суворим тренуванням. Вона довела, що здатна зламати та розірвати «Шюкі» голими руками.

Кьока може завдавати ударів мечем майже на швидкості світла. Вона миттєво ухилилася від несподіваної атаки Тенки під час навчання, а пізніше ухилилася від смертоносного потужного удару грому від повністю трансформованої Райрен.

Кьока надзвичайно витривала. У своїй боротьбі з Кусецу вона показала, що витримує численні порізи та удари від неї та все ж змогла перемогти «Богиню Грому».

Вона тренувалася на горі «Рьодзен», створюючи власне бойове мистецтво, яке дозволило їй перемогти «Шюкі», які мають імунітет до звичайної зброї, не використовуючи благословенну зброю чи «Благословення персика». Таким чином, вона може перемогти кількох «Шюкі», використовуючи комбінацію збройного та/або беззбройного бою. Кьока встояла проти командирок, таких як Каміунтен Міра та Татара Кономі, проти яких вона здобула перевагу, навіть Юкі похвалив її за те, що вона на зовсім іншому рівні, коли справа стосується бойових мистецтв. Її вміння володіти мечем цінується навіть серед інших підрозділів «Антидемонічного корпусу».

Співаючи спеціальну мантру, Кьока може звільнити природні обмежувачі свого мозку, покращуючи рухи свого тіла. Вона призначена для підготовки до боротьби проти «Хачірайшінів».

Що найбільш помітно під час того, коли вона дає «нагороди» Юкі, що тягне за собою різні незручні ситуації, починаючи від поцілунку з ним або дозволу йому зняти свій одяг. Оскільки вона присвятила більшу частину свого життя навчанню для знищення «Шюкі», вона, ймовірно, має дуже мало або навіть зовсім не має досвіду спілкування з чоловіками. Щоразу, коли він дякував їй за це, вона бентежилася і зазначила, що це частина її повноважень, а не її фактична свобода волі, аж до такої міри, що втрачала самовладання. Проте з часом Кьока звикла до «нагород» і не заперечує їх робити, адже нагородженим був Юкі. Було натякнуто, що вона навіть почала розвивати деякі почуття до Юкі, будучи шокованою та роздратованою тим, що Тенка хотіла його. Поки що незрозуміло, чи Кьока не може визнати ці почуття (через сором'язливість, чи, можливо, через гордість), чи вона просто їх ще не помітила.

Однак Кьока, навіть якщо це несвідомо, досить власницька та ревнива до Юкі, тому що навіть якщо вона цього не усвідомлює, вона хоче, щоб він був лише для неї.