Цикл коротеньких оглядів сезонного аніме(Зима 2025) / Огляди / Hikka

Серія лаконічних оглядів сезонних тайтлів,

які певним чином підкупили мене на перегляд у сезоні.

Це певна традиція для мене розглядати сезонні аніме. Вже майже вісім років я ретельно слідкую за індустрією та виходом аніме в цілому, динамікою її розвитку та росту й впливом на культуру навколо нас. 5 років з них я це роблю у відносно письмовому вигляді, тримаючи таким чином в курсі справ своїх знайомих, друзів, різноманітні форуми та анонімні борди. Тому чому б й не розвинути дану ідею, з метою залучення(або й навпаки) до культури сезонних релізів нового аніме.

Єдиний мінус(чи все-таки плюс?): я ніколи не можу захопити абсолютно кожен тайтл у сезоні за причини нестачі часу чи просто відсутності цікавості для перегляду, таким чином передаючи естафету кожному, хто бажає якимось чином доповнити сезонний огляд своїм баченням та досвідом. І це працює.

Disclaimer: ця серія коротеньких оглядів не претендує на виключну об'єктивність й спрямована здебільшого на передачу емоцій, можливого розвитку зацікавленості та збільшення рівня мінімальної обізнаності про нові релізи.

Кінець вступу.

Одразу ж tl;dr: Сезон, як то вже призвичаїлось для будь-якого зимового сезону кожного року, вийшов досить сухим та посереднім, але не без вартих уваги релізів.

(зображення краще відкрити)

Їдемо по списку із зображення вище, зверху-вниз, зліва-направо. Після чого я ще окремо згадаю декілька вартих уваги релізів.

Kusuriya no Hitorigoto 2nd Season Абсолютний й беззаперечний переможець сезону, я б навіть сказав із рекордним відривом за мого досвіду. Останніх 3 місяці(й наступних 3) п'ятниця у мене твердо асоціювалась із цим тайтлом, де після роботи я міг розвалитись у кріслі увімкнувши новий епізод(YURA YURA RI HARA HARA RI) і вже через хвилину впертись у монітор з цікавості від подій, які досить яскраво й чітко описуються у цьому тайтлі. Навіть не вартує згадувати наскільки чудово вплетений певний детективний компонент у загальну історію такого собі китайського палацу(який за словами авторки, немає нічого спільного з реальністю й взагалі усі події відбуваються у вигаданому всесвіті!), при цьому зберігаючи досить сильну прив'язаність із загальним сюжетом та до нашої реальності й історії, нагадуючи одну з моїх улюблених книг "The Corpse Reader"(яка зовсім нещодавно вийшла у фізичному виданні з українським перекладом від видавництва Апріорі, сам купив й усім рекомендую!). Усі персонажі, хімія між ними, загальна історія, аудіовізуальна частина, все на вищому рівні. Сценарист ідеально вписує кожну деталь з першоресурсу(новели), що дуже велика рідкість для будь-якої адаптації. Візуально хоч з екрана злизуй, жодного невдало підібраного кадру, все як по підручнику й краще, кольори, гамма, фреймінг, я навіть при усьому бажанні причепитись не зможу. З плюсів другого сезону: сценарист та режисер за досвідом першого сезону набагато краще структурують епізоди уникаючи подекуди мертвих сцен чи затягнутих діалогів, чим міг дуже рідко грішити перший сезон. Також набагато більша доля використаного оригінального саундтреку за авторством генія Kevin Penkin, який брав участь й у першому сезоні, але з куди меншою кількістю своїх робіт. Все інше не сильно відрізняється від першого сезону, але знову ж, загальний сюжет продовжує розвиватись, загадки в MysteryOfTheWeek стають все цікавіше й сюжетно важливіше і десертом є 24 загальних епізоди запланованих(на момент написання є 13 із 24), що також конкретний плюс, а то я починаю ненавидіти тайтли поділені на 12+12 кури замість канонічних для індустрії 24. І це ще жодного слова про головну героїню, яка є певною зірочкою даного шоу. Адже вважається мені, що кожен за бажанням переглянути цей тайтл повинен сам побудувати своє враження про неї, але якщо коротко, то усі люблять Маомао.

Tasokare Hotel Темна конячка цього сезону, яка зіграла досить таки непогано. Адаптація поінт-енд-клік; гри для телефонів. Коротенька історія про потойбічний готель на кшталт чистилища, де відвідувачі повинні згадати себе та свою причину смерті, після чого ж вони самі вирішуватимуть свою долю. Для мене цей тайтл повноцінно розкрився лише на середині, хоч уже з 3-4 епізодів стає плюс-мінус зрозуміло його направленість. 6-й епізод сам по собі так взагалі 12/10 і стовідсотково найкращий окремий епізод за увесь цей сезон, навіть попри конкуренцію з моїм фаворитом Kusuriya no Hitorigoto. Важливо зазначити мої дещо заплутані відчуття з приводу цього тайтлу, адже він не є однозначно якісним чи обов'язком до перегляду будь-кому. Але є у ньому щось таке ефемерне, "інді", душевне. Наче якась дуже проста й звична страва чи то напій, але з дуже приємним запахом. Звичайна, чиста вода, що сильно гарно пахне. Якось так. Певного клімаксу тайтл досягає у дев'ятому епізоді, де грає неймовірно чарівний інсерт, що тісно вплетений в історію епізодичного персонажа. Максимальне ж крещендо відбувається у наступному епізоді, де ми вже розуміємо до чого усе йде, і грає унікальний лиш для одного епізоду ендінг від Ali Project(за що моя особиста повага!). В результаті це такий собі Death Parade, але закінчений за 12 епізодів, трохи простіший й менш претензійний. Найбільший же плюс від свого найближчого конкурента цей тайтл має за свою певну завершеність, яка в цілому досить логічна і непогана. Маємо такий собі гепі-енд, але все одно залишилось певне відчуття, наче чогось не вистачило в емоційному й комплексно-сюжетному плані(цікавий момент: мені також описали альтернативну кінцівку з оригінальної гри, яка ідеально закриває собою усі мої претензії щодо нестачі емоційної частини даної історії). Невелика втрата, певна елементарність(не плутати з примітивністю) не є мінусом. В результаті маємо солідний тайтл на глядача, який не є чимось поганим, але й далеко не ідеальний. В цілому я отримав своє задоволення й загалом був радий це подивитись й дізнатись про оригінальну гру. Все ще можу спокійно рекомендувати до перегляду.

Akuyaku Reijou Tensei Ojisan Доволі унікальний та трохи неочікуваний для мене тайтл цього сезону. Загалом такий собі цікавий експеримент "а що якщо". За описом він виглядає так собі, наче якийсь недолугий ісекай, але насправді це щось більше схоже на Isekai Ojisan. Головний герой досить гарно прописаний, а його взаємодія із новим світом навколо нього непогано вписується у гумористичну складову шоу(чого вартує тільки дуо каламбуристів). Багато не очікував, отримав на виході досить потішну історію про отаку-батька який потрапив в отоме візуальну новелу. Також мушу відмітити просто неймовірний ендінг, який є своєрідною версією легендарної самби від Ken Matsudaira. Мої емоції було просто не передати словами коли я потрапив на цей ендінг після нового року, під час якого я зависав на японському радіо MOGRA і в певному розумінні святкував разом з ними, й найцікавіше що у той день якраз таки була ціла секція музики відведена під самбу, де усі скандували YEAR OF SAMBA. Схожа ж акція була й на новорічному r/a/dio. Й дійсно YEAR OF SAMBA. Ole! Більше й не менш класно описано ось тут. Я читав, мені сподобалось, дякую punpun!

Ore dake Level Up na Ken Season 2 Певне цей тайтл не потребує надмірного представлення. На диво, але цей тайтл досить таки мені сподобався, навіть попри те, що це відносно мас-медіа тайтл із широкою публікою з туристів та неофітів, а я достобіса манірний й певною мірою елітист. А все дуже просто, це тайтл лише і виключно про екшн, і з ним тут все ідеально. Не вартує дивитись цю адаптацію задля чогось окрім красивої анімації, гарно поставлених битв та edgy сцен. І найкраще, що цей тайтл не лізе зі шкіри у намаганні усіх задовольнити, будуючи якусь претензійну лажу у результаті, а просто лупає свою цілину до останнього і тільки це. Й покращення з першого сезону — цей екшн йде майже нонстоп, що є відвертою заслугою адекватних сценаристів й режисера. Будь-хто, критикуючи це аніме за щось окрім анімаційної сторони — програв ще на самому початку когнітивного ланцюжка, адже цей тайтл не більше ніж дофамінова різнобарвна пілюля із присмаком Швепсу та Ром-коли на відключити мозок суботнього вечора. Тут може здатись що я певною мірою захищаю цей тайтл, але це насправді не так. Якщо читати з іншої сторони, то вийде, що у цьому тайтлі немає ні чорта окрім красивої анімації та гарних боїв. І це стовідсоткова правда.

В результаті маємо доволі рідкісний приклад адаптації, плюси якої здебільшого переважують мінуси у своїй категорії, при цьому залишаючись доволі конкурентоспроможним(насправді не дуже) на ринку. Більше ж моїх думок щодо цього тайтлу описано ось тут(присутня емоційна лайка). Також хочу зазначити просто неймовірний ендінг за виконанням легендарного TK, як же ж я обожнюю його голос.

Ameku Takao no Suiri Karte Шерлок Хаус чи Доктор Холмс? Досить цікавий детективний тайтл й ДУЖЕ сильно зайде інтернам тернопільської мед академії. Але як завжди є одне велике АЛЕ. Цьому тайтлу 2 рази переносили дату виходу епізодів, що на цілих 2 рази більше ніж треба, за зрозумілих причин. Й аби уникнути серйозних затримок релізу та роздратування спонсорів й продюсерів, десь на середині шоу почалось справжнє слайд-шоу на рівні жахливої адаптації Shuumetsu no Valkure чи нового сезону Blue Lock, ба навіть гірше. Дивитись було фізично важко, але змістовне наповнення тягнуло на собі досить непогано, і я все ж отримав задоволення. Загадки якісні й цікаві, одразу видно, що автор досить гарно розбирається у матеріалі й при цьому адекватним чином старається усе пояснити зрозумілою мовою. З хорошими медичними історіями в аніме взагалі тяжко, й важливо цінувати ті самі краплини якісного. Тому дивитись можна. Знову ж, мушу відмітити неочікувано крутезний опенінг у виконанні Aimer.

Далі йде зона, де мені важко хоч мінімально рекомендувати перелічене до перегляду чи ознайомлення.

Sakamoto Days Абсолютний топ Shounen Jump, просто відмінна й дуже красива манґа, але досить слабка адаптація, яка просто виглядає дешево на фоні оригіналу. В цілому це не смертельний гріх, все ж таки історії про хітменів, які не вбивають, ніколи не перестануть доставляти. Але факт є фактом, сценарна робота та анімація дуже слабка на період 2025 року, але при цьому її все ще якимось чимось захищають(???). Ну кожному своє. Вердикт: почитай манґу, бро. Й не те щоб це сильно погана адаптація, просто не задалась та й манґа дуже люта й красива у порівнянні.

Momentary Lily Це біль у моєму попереку й радість одночасно. Я обожнюю студію GoHands та їхній унікальний стиль. Я люблю їхній підхід до адаптацій. Але Momentary Lily це тайтл для справжніх відчайдухів та для тих кому вже просто немає чого подивитись. Я ж просто кайфую від нереально кривого й недоробленого стилю GoHands, але разом з тим й слідкую за їхнім прогресом та еволюцією. Це завжди гарне відчуття, як з авторами книг, манґи, музики, так й тут. Історія про дівчаток які виживають у кольоровому й відносному постапокаліпсисі, керуючи зброєю схожу на ту, яку я в дитинстві складав з різнобарвного конструктора, готуючи їжу з консерв та усього що потрапить до рук. Дайте дві. Також присутній 'пляжний епізод' який чисто зносить дах своєю детальністю та проробленою над ним роботою. У тиші знімаю капелюха. З плюсів: унікальний стиль GoHands. З мінусів: усе інше. Ну хоча б відмічу досить непоганий опенінг. Більше моїх думок про цей тайтл ось тут(обережно: лайка, емоції, шизофренія, гарні зображення та посилання на діячів культури).

Guild no Uketsukejou desu ga, Zangyou wa Iya nanode Boss wo Solo Toubatsu Shiyou to Omoimasu Нудно, нецікаво, беззмістовно. Зовсім не вивезли далі перших непоганих епізодів. Ворлдбілдинг лажа, персонажі здебільшого дерев'яні, сюжету нуль, анімація така собі. Місцями трохи миле й приємно наївне, але цього недостатньо аби отримати задоволення. Я святкую повернення МОЇХ CloverWorks як однієї з найгірших студій в індустрії. Неважливо скільки вони будуть винаймати гарних сценаристів та режисерів, все одно їхні місцеві нездари будуть продовжувати робити одні з найгірших й найбільш соромних адаптацій поверх непоганої анімації. З найпозитивнішого: над ендінгом до цього тайтлу працював наш козак Astor, сам ендінг досить барвистий та красивий і конкретно застряг у мене в голові під час й після перегляду аніме.

Ubel Blatt Біль, журба й відчай. Перші чотири розділи адаптовано у… опенінгу? Вирізані й зацензурені усі сцени сексу та оголеності? Сценаристу настільки було плювати, що сцени у битвах не відповідають одні одним за логічною послідовністю? Пацієнт помер одразу, довго не мучився. Розтин показав, що робити адаптації edgy-gore манґи з нульових без окремо виділених на це яєць — неможливо. Ну хоча б частинка останнього епізоду мала декілька непоганих рішень та сцен. З плюсів: більше людей дізналось про оригінальну манґу.

Ось власне і все… Здається?

А може й ні. Я обіцяв ще трохи вартих уваги згадок.

Medalist Сам я його власне не зміг подивитись, але за відгуками колег по цеху це досить солідний спортивний тайтл. Перепрошую драма та спортивний. Але також зазначено, що хоч він й досить непогано справляється з обома жанрами, сам по собі не дотягує до воістину хороших драм і так само до спортивних. В результаті його моцно умістили в “Непогано” поруч з Tasokare Hotel, як гарно зроблену адаптацію на любителя спорту та… спортсменок!

Також цього сезону закінчився Chi.: Chikyuu no Undou ni Tsuite і це без перебільшень один з найкращих тайтлів які я коли-небудь бачив(а бачив я немало). Не стану багато про нього розписувати, певне й без мене вже багато хто про нього знає ще з кінця 2024, але не згадати тут я його просто не міг, враховуючи як багато емоцій він мені подарував під час перегляду.

Ну тепер то точно все. Сезон для себе я офіційно закриваю, й разом з тим біжу відкривати наступний, який має бути куди цікавішим(адже він ну… не зима).

Цикл коротеньких оглядів сезонного аніме(Зима 2025)

Серія лаконічних оглядів сезонних тайтлів,

Обговорення

Ви не авторизовані