Сяйво метеликів над прірвою, або ж огляд на манґу "Голограф Веселкового поля" / Огляди / Hikka

Це історія, яку не зрозуміти з першого разу. Майстерний пазл, який Ви збиратимете під час читання і в кінці захочете перечитати ще раз, щоб побачити нові деталі в старому сюжеті (що я рекомендую зробити одразу після першого прочитання).

Твору такого рівня мені більше не написати Ініо Асано.

Це манґа, яка занурює в темряву людської душі, де реальність і сон змішуються, ніби в сюрреалістичному кошмарі.

Якщо Вам подобається читати під музику, то рекомендую ось цю та enjoy :)

Сюжет

Історія розгортається в маленькому японському містечку, де діти вірять у моторошну легенду про монстра в тунелі під Веселковим полем — місцем, яке здається одночасно ідилічним і зловісним. Аріе Кімура, тиха учениця молодшої школи, стає основою всієї історії та легенди.

Через десять років ми бачимо тих самих дітей дорослими, але їхнє минуле повертається, зациклюючи час у петлі, де травми дитинства стають вічним відлунням. Сюжет — це пазл, де минуле й сьогодення зливаються в сюрреалізмі.

10/10.

Персонажі

Герої манґи — зламані душі, чиї дитячі травми лягають тягарем на все життя.

Кожен персонаж — це лабіринт із таємниць і манґака дуже майстерно переплітає ці лабіринти.

10/10.

Мальовка

Ініо Асано як завжди робить дуже символічні та неймовірні фрейми. Деталізовані фони Веселкового поля й тунелю створюють тривожну атмосферу, де краса й жах зливаються. Особливо мені сподобалась промальовка метеликів.

На мить мені здалося, що я їй збрехав. Але захід сонця був таким сліпучим, ніби міг змусити мене забути геть усе Судзукі.

10/10.

(розгорніть зображення)

Символізми

"Голограф Веселкового поля" пронизаний символами, що додають історії багатошаровості. Веселкове поле — це місце, що здається райським, але приховує темряву. Тунель символізує перехід між дитинством і дорослістю, між життям і смертю, де герої застрягли в часовій петлі. Метелики, ключовий символ, про який я вже згадувала раніше (у розділі “Сюжет”).

10/10.

Атмосфера

Атмосфера манґи — це те, що робить її схожою на Лінча: тривожна, сюрреалістична, із відчуттям, що за кожною сценою ховається щось моторошне. Містечко здається знайомим, але водночас чужим, ніби ти опинився в сні, де правила реальності не діють. Метелики, що літають над полем, створюють відчуття неминучого кінця, а тиша між сценами — це тиша перед бурею. Людина визначає себе через дії, але що, якщо ці дії — лише ілюзія? Атмосфера змушує відчувати дискомфорт, але водночас заворожує своєю глибиною.

Останнім часом я бачу сон. Так часто, що вже й не певен, чи цей краєвид мені теж не сниться. День за днем реальність усе тяжче відрізнити від сну. Та зрештою. Якщо вже прокинувся, отже, я й досі існую. Така є природа життя, хіба ні? Судзукі

10/10, але це на поціновувача і під відповідний настрій.

Підсумок

"Голограф Веселкового поля" — це манґа, що змушує відчувати дискомфорт, страх і розгубленість, але в цьому її сила. Вона про травми, які зациклюють нас у часі, і про те, що монстри — це ми самі, змушуючи рефлексувати про сенс у світі, де, за словами Судзукі, "нічого не було від самого початку". Це не легке чтиво, але воно варте зусиль. 10/10 — для тих, хто готовий зануритися в сюрреалістичну темряву й шукати відповіді.

P. S

Видавництво MAL'OPUS видає цю манґу українською, тож Ви за бажанням можете підтримати й придбати — посилання.