Краб Хітаґі - переказ / Авторське / Hikka

⠀

Навігація

Основна стаття (Перший сезон)⠀•⠀Глави 1-8⠀•⠀Серії 1-2⠀•⠀Переклад ⠀

Основні дійові особи

Арараґі Койомі⠀•⠀Сенджьоґахара Хітаґі⠀•⠀Ошіно Меме ⠀

Переказ

Епізод 1: Краб Хітаґі⠀•⠀Hitagi Crab⠀•⠀[8 - 9 травня]

1. Сенджьоґахара Хітаґі в класі Арараґі Койомі має репутацію "вічно хворої дівчини". Незалежно від предмету, вона завжди в десятці кращих учнів. Не має друзів. Мовчазна та відсторонена, занурена у читання та схована за власними “стінами”.

За 2 роки спільного навчання Койомі не мав досвіду спілкування з нею, що його не надто турбувало. 8 травня, ранок. Спускаючись сходами, Арараґі ловить Хітаґі, яка втратила рівновагу, і відразу помічає, що вона майже нічого не важить.

2. Обговорюючи майбутній культурний фестиваль, Койомі (заступник старости) вирішив розпитати Ханекаву Цубасу (старосту) про Хітаґі.

Виявляється, дівчата разом відвідували середню школу Кіокадзе, де Сенджьоґахара була знаменитістю - зіркою команди легкої атлетики. Згідно з чутками, Хітаґі була доброю, товариською та працьовитою людиною. Її батько займав високу посаду в іноземній компанії, тому сім'я їх була багата, проте це не зробило її зарозумілою чи гордою. Й навіть так вона прагнула більшого. Проте після вступу до старшої школи Хітаґі захворіла і все змінилося. Цубаса була вкрай вражена, коли вони цього року потрапили до одного класу.

3. Під впливом нової інформації, Койомі поспішно завершує розмову та виходить з класу, прикрившись роботою від Ошіно Меме, де потрапляє в засідку Хітаґі. Вона розповідає, що втратила вагу через "краба”, якого зустріла перед вступом до старшої школи. Той забрав її вагу. Про цю проблему відомо вкрай небагатьом. Лікарі розвели руками, і, схоже, що вона змирилася. Від Арараґі їй потрібне лише одне — мовчання і байдужість. Не маючи вибору (аргументів проти канцелярського ножа та степлера в своєму роті), Койомі погоджується. Хітаґі проколює йому щоку та йде геть. Витягнувши скобу, Койомі наздоганяє Хітаґі. Та відразу оголошує йому війну, проте він запевняє, що хоче допомогти. Сенджьоґахарі подібна ініціатива не подобається, тому для переконливості Койомі демонструє проколоту щоку, яка вже встигла загоїтися.

4. Під час весняних канікул Койомі зазнав нападу прекрасної вампірки. Його врятував Меме, який випадково опинився поруч. З його допомогою Койомі знову став людиною, хоч і з нюансами - наприклад, прискореним метаболізмом (загоєнням ран). Саме до Ошіно Арараґі вирішив звернутися, щоб вирішити проблему Хітаґі. Прибувши до занедбаної школи — тимчасового притулку Ошіно — Койомі змусив Сенджьоґахару віддати йому на тимчасове зберігання все її шкільне приладдя. Після чого вони піднялись на 4-й поверх, де їх вже очікував Меме. Його занедбаний вигляд вразив Хітаґі. До того ж він там був не сам — в кутку сиділа маленька білява дівчинка з пронизливим поглядом, який вона не зводила з Ошіно. Арараґі пояснив, що не варто хвилюватися через неї, адже вона - ніщо. Без тіні та сліду існування, без присутності та навіть імені. Проте Меме його перебив та повідомив, що ім'я він їй вже дав — Ошіно Шінобу. Хітаґі запитує, чи врятує її Ошіно, на що той відповідає — врятувати себе вона може лише сама. Це викликає сумніви у Сенджьоґахари, адже до цього моменту п'ятеро людей говорили їй щось подібне, і всі вони виявились шахраями. Меме, буйдужий до її ворожості, зрештою заявляє, що для вирішення проблеми їм треба говорити. Койомі хоче виступити посередником, проте Хітаґі зупиняє його.

5. Дві години потому Арараґі та Сенджьоґахара прибули до її дому — невеликої та старої однокімнатної квартири. Це різко контрастувало з розповіддю Цубаси, на що Хітаґі пояснила — її матір захопилася сумнівною релігією. Віддала не лише те, що мали, а й набрала (на ім'я батька) велику кількість боргів. Наприкінці минулого року її батьки розлучилися, і вона залишилася з батьком, який тепер тяжко працює, рідко буваючи вдома. (відступ) Почувши розповідь Хітаґі, Меме визначив, що причиною втрати ваги є Омоші-кані, Краб Ваги. У фолькльорі його описують по-різному, проте спільним для всіх історій є те, що люди втрачають вагу. У гіршому разі — присутність та “існування”. Сенджьоґахарі, порівняно з Койомі, на якого напав вампір (сором для сучасної людини), пощастило. Краб Ваги завжди знаходився поруч, навіть до їх зустрічі. Боги є скрізь, й водночас їх ніде немає. А ще вони байдужі до людей. Краб Ваги нешкідливий, не керує людьми та не нападає — "жертви" зустрічаються з ним із власної волі. І саме тому Меме дещо роздратований тим, що Хітаґі грає роль жертви. Ошіно згадує казку про юнака, який продав власну тінь за 10 золотих. Попри очікування, відсутність такої, на перший погляд незначної речі, виявилася критичною для життя юнака. Його переслідують містяни та власна сім'я. Він намагається знайти стару, щоб повернути тінь, проте йому це не вдається, скільки б не намагався. Меме пов'язує казку про юнака, що продав тінь, з дівчиною, яка продала вагу. Хоча краще було б назвати це бартером. Закінчивши розповідь, Ошіно каже, що не врятує, проте допоможе їй. Ї1 потрібно парийняти душ вдома та переодягнутися в чистий одяг, а після опівночі повертатися. Плата за його роботу - 100 тисяч єн. (повертаючись до початку глави) Арараґі розмірковує над словами про те, що Хітаґі пощастило більше, ніж йому. З чим він не згоден. Без сумнівів, зустріч з вампіром чи кішкою, як у випадку Цубаси, були фізично значно небезпечнішими. Проте з ментальної сторони — та ж Ханекава нічого не пам'ятає про події Золотого тижня. Тоді як Хітаґі дійшла до того, що сприймає щедрість за прояв ворожості. У цей момент Сенджьоґахара повертається з душу і вони розмовляють, доки вона вдягається. Хітаґі припускає, що в голові Арараґі є мозок, також вони мимоволі піднімають тему майбутнього після школи.

7-ма глава:

6. Опівночі вони вирушають до закинутої школи, де на вході їх зустрічає Меме в одязі священника шінто. Він не є частиною обряду, а потрібен лише для створення настрою, ситуації. Цей образ чомусь лякає Хітаґі. Попри очікування, Ошіно ніяк не пов'язаний з ритуалами, лише вивчав їх у школі, також він ніколи не працював у храмі, адже мав певні заперечення щодо цього. Арараґі підмічає, що Меме виглядає занадто розслаблено, і запитує, чи справді той зможе побороти краба. Ошіно відповідає, що ця ситуація інша, на відміну від кішки та вампіра. У ній відсутній злий намір зі сторони дивацтва, адже бог лише інертно існує, не маючи ні до кого діла. Єдиним винуватцем є Хітаґі. Меме ж пацифіст. А Арараґі варто позбутися думок про універсальність насильницьких рішень. У цьому випадку вони проситимуть про послугу, а не нападатимуть. Адже боги, особливо японські, нерозбірливі. Байдужі до людей, не здатні вирізнити особистість серед натовпу (що принципово відрізняється від прокляття). І не настільки вперті, щоб ігнорувати щире прохання. Хітаґі знову запитує, чи краб поруч з нею. Меме повторює, що боги скрізь. Проте завдяки певним діям їх можна явити в конкретне місце. Піднявшись на третій поверх, вони зайшли в один з класів. Приміщення було укомплектоване підставками з приношеннями, також там був вівтар. Це не те, що можна було нашвидкоруч підготувати за кілька годин. Арараґі запитує, чи варто йому там перебувати, Ошіно відповідає, що той потрібен для підстраховки. Починається ще один епізод односторонніх насмішок над Арараґі, доки Ошіно не дає Хітаґі посудину з саке. Єдиний ковток — те, що потрібне для наближення до богів. Усе залежить від її настрою. Потрібно притупити пильність, заспокоїтися та розслабитися. Мимоволі повторюючи усі настанови, Арараґі усвідомлює, що абсолютно кожен елемент, від поїздки до дому та одягу Ошіно, до подій у цій кімнаті (а також він сам, гадаю), потрібні були саме для створення цього настрою. Згодом Меме починає розпитувати Хітаґі. Відбувається серія монотонних та безглуздих запитань - відповідей, доки Ошіно не запитує про найболісніший спогад Хітаґі. Та вагається, проте відповідає. Згадує історію з матір'ю, яка увірувала в сумнівну релігію. Проте це не все. Одного разу до її дому, разом з матір'ю, прийшов член правління релігійної групи та намагався зґвалтувати Сенджьоґахару. Хітаґі вдалося врятуватися, доки її матір бездіяльно спостерігала. Більше того, опісля вона почала лаяти доньку. Оскільки одного з лідерів секти було поранено, її матір покарали. Їхня сім'я втратила все та розпалася. Хітаґі не знає що з матір'ю зараз, проте припускає, що вона далі сповідує ту релігію. Це її ранить. Як і думка про те, що якби вона не чинила супротив, сім'я не розпалася б. Ошіно каже, що її почуття, цей тягар вона повинна нести сама, не звалюючи його на когось іншого. Хітаґі відкриває очі та злякано кричить: перед собою вона (єдина в кімнаті) бачить краба. Через мить її відриває від землі та кидає через всю кімнату в стіну. Дещо розчарований Меме повідомляє про зміну планів, хватає краба та жорстоко кидає його спиною об землю, опісля безцеремонно наступає ногою. Він повідомляє, що перевернуті краби безпораді. Дивлячись на плоских істот, він не може позбутися думки про те, що вони існують для того, щоб на них наступали. Меме запитує в Арараґі, що їм робити далі. Починати ритуал спочатку клопітно, Ошіно було б легше продовжити та роздавити бога. Адже якщо не виходить чемно попросити, залишаються лише силові методи. Це не усуне корені проблем Хітаґі, проте вилікує симптоми. Сенджьоґахара зупиняє його та каже, що справиться й сама. У земному поклоні вона просить вибачення, дякує та просить повернути її спогади та думки, її вагу. Краб зникає, а Хітаґі починає ридати.

7. Койомі усвідомлює, що помилявся щодо хронології подій. Зустріч Хітаґі з крабом не була причиною приєднання матері до секти, насправді це сталося задовго до того. У початковій школі Сенджьоґахара була справді хворобливою, доки в п'ятому класі не захворіла на серйозну хворобу. Шанси на виживання були вкрай мізерними. Матір шукала розради, чим і скористалися. Зрештою Хітаґі прооперували й вона дивом вижила, отримавши невеликий шрам на згадку. А мати ще глибше зав'язла у релігії.

Сім'я існувала далі, проте стосунки між гіршали. На момент середньої школи Хітаґі майже не розмовляла з матір'ю. Підсумовуючи усе згадане, Койомі усвідомлює, наскільки неймовірною тоді була Сенджьоґахара, яка досягала всього всупереч життєвим обставинам. Також він припускає, що подібна активність була спробою довести матері, що їм не потрібна ніяка релігія. Проте це могло мати й зворотній ефект — ще більше переконувати матір в дієвості. Перед випуском стався інцидент з лідером секти, і їх сім'я була пограбована та знищена. Оскільки на розлучення батьки подали лише рік тому, схоже, деякий час вони жили під одним дахом. Саме тому, у період між середньою та старшою школами, Хітаґі натрапила на краба — бога, що несе думки людей замість них, і "відрізала" матір від свого життя. Позбулася тягара та відчула полегшення. Хоча насправді, як і в момент “порятунку”, нічого не змінилося. Лише “перспектива”. Хоч і повернення ваги загалом ні на що не вплинуло, Хітаґі не вважає його безглуздим. Адже вона знайшла друга — Койомі.

8. Епілог. Наступного ранку Арараґі прокинувся жахливо млявим, з болем в суглобах. Це не було схоже на хворобу чи щось подібне, тому в нього виникла здогадка, яку підтвердило зважування: його вага виявилася вдвічі більшою за справжню.