Dream that would never die: огляд аніме "Project A-ko" / Огляди / Hikka

Сьогодні хочу поділитися враженнями від аніме 1986 року - "Проєкт Ей-ко". Наткнувся на нього випадково, переглянувши десь рік тому оригінальний трейлер на ютубі. Чесно кажучи, цей тайтл викликав у мене здивування завжди - і до, і після перегляду. Довгий час я відкладав його, але взимку, на фоні відімкнень світла вирішив глянути (оскільки вже мав скачаний файл на ноуті з українськими сабами). Буквально кілька днів тому фільм пішов по другому колу і, маю визнати, враження залишилися від повнометражки такі ж позитивні, як і тоді.

Для вісімдесятих у Японії взагалі було нормально зняти щось експериментальне і показати це в кінотеатрі, в ще краще випустити на VHS у формі овахи, обійшовши таким чином цензурні обмеження. Досить нешаблонні аніме виходили і по ТБ - чого лише варті "Хібарі-кун" та "Нестерпні прибульці". Тим не менш, "Project A-ko" навіть на цьому фоні творчої свободи зуміла виділитися; у певному сенсі тайтл став попередником безлічі абсурдних тайтлів дев'яностих і нульових. Нижче спробую розглянути цей фільм за ключовими пунктами.

Перше, що хочу відзначити - графіка. Целулоїдна доцифрова мальовка з приємною для ока кольоровою гамою. Тут претензій нема і бути не може - аніматори постаралися на славу, враховуючи деталізацію промальовки фонів, різних об'єктів (від одягу Ей-ко на вішаку до космічних апаратів) та бойових сцен. До певної міри це кінцева точка розвитку мальовки 80-их - далі просто нікуди рухатися. За екзокостюм Бі-ко ставлю 12 з 10))). Ще одна річ яку варто відзначити (і яка, здається, не прижилася в аніме в майбутньому) - написи, які з'являються у певний момент в роті Ей-ко.

Враховуючи, що це повнометражне аніме, якість анімації тут куди краща, ніж у серіалах. Попри те, що аніматори тоді працювали без комп'ютерів, їм вдалося проробити велику роботу. Наявні дуже деталізовані бої між Ей-ко та Бі-ко (показ панцу додається). Бойові сцени з винищувачами та шатлами - це просто шедевр у порівнянні із сучасним часто використовуваним CGI. Правда, мерехтіння на екрані подекуди досягає такої інтенсивності, що можна зловити напад епілепсії, я при першому перегляді просто переставав розуміти що, власне, там відбувається. Технологічний аспект повнометражки повністю відображає те бачення, яке панувало суспільстві 1980-их і повністю рухається в канві тих років: гігантські роботи (пародії на гандами/мазінґери), футуристичні космічні апарати, танки з 2 стволами (які до речі, зникли на початку Другої світової). А, і CD -диски, що тоді лише починали з'являтися.

Стосовно персонажів - тут є індивідуми на будь-який смак)). Фантазії бракує хіба що їхнім іменам, в не характерам. Головна героїня Ей-ко - такий собі анімешний Самсон в сейлор фуку з надлюдською силою і неймовірною швидкістю. Бі-ко - донька власника великої корпорації, геніальний інженер з неоднозначними почуттями до однокласниці. Як і пасує всім багатим школяркам-стервам в аніме, має власну банду. Ну і Ші-ко, мабуть, найбільш вибішуючий персонаж, інфантильна школярка з верескливим голосом, інколи просто хотілося її придушити (заради справедливості скажу, що при другому перегляді вона бісила не так сильно (або я просто звик)). Знімати аніме про школярок це, звісно, весело, але ж можна закинути пару персонажів невідомої статі (транси чи щось таке). Так що новаторство тут є (хіба що зараз цим нікого не здивуєш). Трохи дивує вигляд головних героїнь - Ей-ко, в принципі, схожа на старшокласницю, тоді як Бі-ко має досить зрілу фігуру (припустимо, норм), а от Ші-ко виглядає як шпана із середньої школи (а її поведінка ще гірша).

Сюжет в "Проєкті Ей-ко" ... а він взагалі потрібний? Перед вами абсурдна комедія, тому шукати якусь логіку в діях персонажів не доводиться. Як зазначав користувач в коментарях нижче, тайтл пародіює все що можна і не можна - від меха до наукової фантастики. Режисер мувіка у майбутньому зняв "Агента Айку", тому панцу (+брудна білизна) демонструються у пристойній кількості; деколи на англомовних сайтах можна побачити в жанрах тег "еччі", з чим я особисто не згоден, це не основна тема фільму, хоча його елементи наявні. Навіть у "Ґанбастері" його значно більше.

Якщо ваша мета - реалізм, ви помилилися дверима. Те, що відбувається тут є чистим сюром. Думаю, не треба пояснювати, що школярка не може вижити після прямого влучання ракет і тим паче використовувати їх замість сходинок, або стрибати по будинках дорогою до школи.

Музика в аніме складається переважно з двох треків "нової хвилі", написаних американцями спеціально для фільму (теж офігів, коли про це дізнався). Що тут сказати, not bad - за умови, що вам подобається звучання вісімдесятих з його надміром синтезаторів.

Щодо продовжень - другий фільм (точніше сказати, OVA) рухається у тому ж руслі, що і пріквел, але з урізаними хронометражем трохи не вистачає часу розкрити всі події. Третя "Ей-ко" робить серйозний розворот в бік романтичної комедії, проте, зберігаючи ключові атрибути попередніх фільмів, насильство і руйнування нікуди не ділися. Четверту частину ще не дивився, в процесі😊.

Загалом, для мене "Project A-ko" - шикарне аніме, яке зберігає в собі атмосферу тієї епохи. Для сучасного глядача, можливо, воно здаватиметься застарілим, але воно від того гіршим точно не стає - зараз таких речей просто не роблять. Особисто для мене, як фаната абсурдних тайтлів, це справжня знахідка і новаторський фільм епохи вісімдесятих, який відображає дух тих часів. Рекомендую переглянути, якщо ви любитель позитивних олдових аніме😉.

Dream that would never die: огляд аніме "Project A-ko"

Обговорення

Ви не авторизовані