Бог помер, або огляд на манґу "Вогняний удар" / Огляди / Hikka

Іноді історію слід спрощувати для сприйняття, а іноді елементи історії повинні пропонувати глядачеві катарсис.

"Вогняний удар" – це мистецтво, вибудуване на величезній кількості фільмів, але несправедливо загублене у власному шаленстві. Манґа видає настільки круті повороти, що ти не встигаєш за темпом, а з часом починаєш сумніватись чи сам не зійшов з розуму.

В статті будуть філософські цитати, тому може бути душнувато.

Сюжет

На змерзлій Землі, скутій кригою після появи "Льодяної відьми", живуть обдаровані – люди, що володіють надзвичайними здібностями, подібними до супергероїв. Аґні та його сестра Луна – одні з них. Їхній дар – регенерація, що дозволяє їм виживати у світі, де їжі майже не залишилося. Щоб урятувати односельців, Аґні щодня відрубує собі руку, стаючи їхнім єдиним джерелом харчування. Він щиро вірить, що це – єдиний шлях до порятунку.

Та одного дня, коли Аґні йде на полювання, над селом з’являється літак із солдатами Бегемдорґа. Один із них, Дома, володіє полум’ям, що не згасає, доки жертва не згорить дотла. Дізнавшись, що селяни харчуються людським м’ясом, він без жалю підпалює селище, знищуючи всіх дорогих Аґні людей. В охопленому вогнем хаосі Луна встигає сказати братові лише одне слово: "Живи".

Хто страждає, той пам’ятає.
Цицерон

Вісім довгих років Аґні звикає до болю і полум’я, навчається контролювати свою регенерацію, роблячи її ще сильнішою. Єдине, що підтримує його життя – жага помсти. Він буде переслідувати Дому, того, хто відібрав у нього все. Так починається шлях бога. Героя. Лиходія. Брата. І просто людини.

Створити простого і зрозумілого людям ворога і водночас вести їх за собою в релігійному пориві — це не така вже й погана ідея. У світі, де освіта не дуже поширена, зробити з людей вірян просто.

Сюжет виглядає досить уривчасто і часто втрачає свою цілісність, що свідчить про те, що це одна з перших робіт автора. Він ніби складається з окремих цікавих моментів, а також епізодів, які використовуються для заповнення прогалин у сюжеті.

7/10.

(розгорніть зображення)

Персонажі

Протягом сюжету манґи постійно звучить питання: "Для чого ми живемо і чи є в цьому сенс?" Занурюючись у долі героїв – Аґні, Тоґати, Юди, Доми, Сана – ми поступово розкриваємо їхні власні погляди на відповідь.

Аґні, хоча й переживає жахливі муки та постійно горить, не втрачає здатності ставити собі важливі питання: "Що я роблю? Для чого? Хто я і чи є сенс у тому, що я роблю?" Протягом подій, що відбуваються з ним, він змінюється, набуваючи нових відтінків. Кожна його нова роль стирає те, чого він прагнув, і він знову і знову шукає відповіді на ці питання. Ми ж, спостерігаючи за ним, бачимо, що Аґні – це насправді дитина в тілі дорослого, яка шукає свій шлях і, намагаючись зробити правильно, хапається за слова інших. "Живи", "Не вбивай", і знову "Живи" – ці фрази стають його орієнтирами в світі без упорядкованих істин.

Згадуючи заголовок статті, хочу сказати про один момент, який мені дуже сподобався:

(розгорніть зображення)

Тоґата – один із найяскравіших персонажів манґи. Вона також має дар регенерації і пережила вже величезну кількість років. Її єдине задоволення – це колекція фільмів, яка була знищена, і тепер її життя зводиться до спроб завершити його. Особистість Тоґати сформована впливом усіх фільмів, які вона коли-небудь бачила, тому вона є дуже багатогранним і суперечливим персонажем. Мета в її житті давно зникла, але Аґні вдається запалити вогонь у її серці, і тепер вона зніматиме фільм про нього. А про її успіхи зможете прочитати у манзі.

(розгорніть зображення)

Сан усе своє життя прожив з вірою в бога, яким для нього став Аґні. Він щиро вірить, що саме Аґні почув його молитви та врятував його, і лише завдяки цій вірі він тримається на плаву. Згодом він навіть засновує нову релігію — Аґнізм, і переконує величезну кількість людей, що Аґні — це бог. Люди починають вигадувати чудеса, які, на їхню думку, творить Аґні, і вірять у це.

Цей момент нагадує мені епізод із книги "Так казав Заратустра" Ф. Ніцше, де послідовники Заратустри створили з осла бога і палко молились йому.

А ти сам, старий папо? Хіба тобі личить отак молитися ослові, наче Богові? – О Заратустро, – відповів папа, – даруй мені, але у справах Господніх я освіченіший за тебе. І цілком слушно. Краще молитися Богові в подобі осла, ніж без ніякої подоби! Зваж тільки, мій високий друже, на ці слова,–і ти хутко переконаєшся, що в них криється мудрість. Той, хто сказав "Бог – це дух", зробив досі найбільший крок і стрибок до безвір'я: у світі такі слова виправляти нелегко. Моє старе серце б'ється радістю, що на світі є ще чому молитися. Вибач, о Заратустро, старому побожному папському серцю! – А ти, – звернувся Заратустра до тіні-мандрівника, – ти називаєш і вважаєш себе вільним духом? І правиш тут такі попівські ідолослужіння? Поганцю новонавернений, ти поводишся тут гірше, ніж серед своїх смаглявих хвойд! Так, гірше, – погодився тінь-мандрівник, – маєш рацію, та що вдієш! Хай там як, Заратустро, старий Бог знову живий. В усьому винен найбридкіший: він його воскресив. Хоч він і каже, що колись убив Бога, – боги завжди вважали смерть забобоном. – А ти, – вів далі Заратустра, – лихий старий штукарю, що ти наробив! Хто ж у цю вільну добу надалі віритиме тобі, якщо ти віриш у таку божу ослячість? Ти вчинив глупоту, як ти, хитруне, міг скотитися до такої глупоти!

(розгорніть зображення)

Юда — єдина персонажка, яка повністю втомилася від життя. Їй байдуже все, що відбувається навколо, вона давно вже просто грає роль.

Ми живемо у світі, який давно вже нереальний. Ми живемо у світі символів. Чак Поланік, “Задуха”.

(розгорніть зображення)

Підсумовуючи можу сказати, що персонажі в цій манзі дуже неоднозначні й цікаві. 10/10.

Мальовка

Стиль Фуджімото дуже виразний: є моменти з детально промальованими фреймами, а є такі, що виглядають більш розмитими. Але в загальному це добре виконана робота, що заслуговує на 9/10.

(розгорніть зображення)

Підсумки

Манґа справді хороша, в ній багато символізму, відсилань до фільмів і підіймаються цікаві ідеї. Хоч вона й не здивувала мене і не залишила глибокого враження, все ж рекомендую до прочитання. Проте, попри всі позитиви, сюжет має свої прогалини та здається занадто уривчастим, а постійна фраза “Живи”, яку всі говорять гг починає кумарити. 9/10.

(розгорніть зображення)

Також можете переглянути досить гарний анімаційний ролик, але будьте обережні, бо там спойлери :)