"- Для чого ви з нами б'єтеся?"

"- Вони б'ються з нами для того, щоб захистити, не втратити, те що можна змінити.

• Он як, не дивно, що ми не могли зрозуміти. Ми втратили це розуміння в процесі еволюції. Тепер нам просто нічого втрачати"

Кумедно, як весь конфлікт міг вирішитися, обидва типу зрозуміли одне одного в 17 серії через те, що банально і просто поспілкувалися, порозумілися, як наївно та ідеалістично, так легко, що аж важко) Але ні, автори пішли іншим шляхом, більш реалістичним. Просто тут на мене нахлинули вайби другого "Обіцяного Неверленда" і почав додумати те чого не було.

"Усі колись помирають, без винятку"

От така відповідь на тему такого безсмертя.

"Ви надто багато хапалися за вічність і забули, що відбувається зараз. Тому ви і програли"

• Дежа-вю, так... Цікаво скільки раз і в чому причина цього ефекту? На той момент не було зрозуміло як писав / задавався питанням, відповідь непогана і на подив відповідей тут вистачає, сеттинг, лор розкриті, нехай і по різному. Тут була своєрідна, цифрова петля часу, так як людства немає, його оцифрували і люди, що навчаються у школі постійного проживають одне й те саме, чгг це пережив сотні разів і так без випускного. 15 серія з десь 20 хвилини. Напочатку 16 теж. Коротше - це типу "Матриця" на мінімалках в постапоколіптичному світі антиутопії, де часто кажуть про усіляке “квантове”, людей, вірніше школоту оцифрували на сервери (є дорослі, але мало, бо шкіла=\ Можна рахувати, що іліта рятувала своїх діточок хоча б в якомусь вигляді? І люди навіть в таких умовах не полишають спроб для боротьби), а саме людство передохло, вимерло через епідемію, яка не давала людям розмножуватися, можливо той хто створив вірус безпліддя, хотів проводити чимало експериментів, щоб оцифрувати людей і т.д. Звісно з цим не усі погодилися, через що почалися війни (бо хтось вирішив погратися з життям...), але без ядерної компоненти.

Автори розуміли тут що робили. Фізики-ядерники вам в допомогу ("Електромагнітний імпульс ядерного вибуху". На що мені писали: "Залежіть яка ядерка. Від тактичної мало що буде. Стратегічна... ну там є трошки перебільшення. Від сильної магнітної бурі буде гірше. Значно гірше"?), аналогічно і аніме "Старша школа мерців (2010) Highschool of the Dead", де автор один з перших про зомбі тематику задумався про ядерну енергетику в таких умовах, тобто різних апоколіптичних сценаріїв в таких умовах, що буде суцільна темрява.

Над оповіданням попрацювали, так є вода, але загалом різної інформаційної складової воно несе чимало і мабуть вдало. Багато чого розкрито, дали відповіді на питання і т.д. Повторююсь, просто подій в аніме чимало, кумедно було під кінець почути про початок цієї історії. Таке враження було, що казали про якийсь інший твір, іншого сетингу тощо)

• Це писав на початку перегляду / перших серіях. Щось кардинально не змінював, але дещо не критично дописав. Хочу так залишити:

Все ж були такі думки, та й автори сильно на це натякали (назва яка перегукується з тим ісекаєм 1999 року, не важливо збіг це чи ні), але звісно без школи та підлітків, нехай і в такому амплуа японці не можуть обійтися. Мова про те, що це "Матриця" на мінімалках. Є тут ще легка психологія, філософія ("Ergo Proxy" схвалює, трохи цитуються автори що і там. Декарт, Паскаль, Баклі тощо + є і свої "філософи" в радниках на кораблі), "квантова" фантастика в яку закладені деякі ідеї або концепти з "квантовими" людьми, яких повністю оцифрували і вони залишилися усього лише ехом, привидами минулого як на поверхні в "Texhnolyze", коли фізичних людей з плоті і крові вже давно немає (або майже, неважливо і що саме реальний світ, ага? Чи скільки таких... Та що таке бути людиною коли вже вийшла така історія? Як далі жити / існувати), їх винищили роботи, яких швидше за все як по класиці створили люди (не вгадав, не зовсім, лол. Автор відійшов тут від цього штампу)...

Тобто драма тут присутня і не задля драми (не зовсім), хоча напочатку намагалися грати на емоціях. Епік чи пафос, а он як воно вийшло... Ширма, що затуляє очі від найголовнішого (на жаль, в продовженні з цим буде не все так добре і будуть грати на чому ледве найкраще вміють?). Добре тут скористались таким прийомом, в плюс - рідкість, бо найчастіше тривіально. Також тут є під кінець кожної серії якась сюжетна інтрига, але у цілому обманками це неможна назвати, бо буває, що далі є продовження з чимось, наприклад розкриттям, тобто не кидається на пів слові, що теж точно непогано. А ось з музикою не той рівень в який вміють (!) японці. Але тут без чібі)

• В ендінгу відеоряд змінюється, а в 22 серії зміниться все, але таке і музика тут могла бути по краще.

• Драма є і вона з причинами та наслідками, ще деяких персонажів вбили, щоб в продовженні в деяких ситуаціях викликати сильніший ефект. З іншого боку, в драму не особливо чомусь віриш, подача чи постановка тут винні, не зрозуміло. Ну або мені вже просто пофік таке дивитися.

• Спгс тут теж можна страждати, наприклад коли казали про "смерть" однієї з героїнь (її сейю Кана Канадзава:З) - це було на 4:04 хвилині) Але таке собі в цьому вже копирсатися

• Екшн не дуже, буває навіть нудним і аналогічно поданий, 3D, постановка теж не дуже допомагають. Шкода, що цього тут чимало, а спостерігати за цим з банальними реакціями, діями на екрані, постійними криками, водою та музикою, що це підтримує... Це все більше навіть в мінус можна записати. Сумно і можливо для фанів "жанру меха". Мені мехи все ж не дуже, якщо не зважати на деякі винятки з дійсно хорошою постановкою.

• Фансервіс присутній, але на фоні інших аніме - він невинний. Ара ара чи облягаючі костюми, типу пляжні серії, рожево волосі сестрички покоївки як по класиці тощо. Про візуальну складову писати не буду, є деякі помітні нюанси, 3D там, але все одно в плюс, деякі дизайни персонажів норм і не має чібі)

• Тег романтика, вона присутня, в принципі нормальна, без крайнощів і з прикусом любовного трикутника в продовженні. Причому є фільм продовження 2024 року(?), настільки важливий, що навіть на даний момент ансабу немає. Зовсім трішки тут цікаво, прокатили тут кращу дівчину тайтлу Місакі Шідзуно чи ні? Думаю так, і хлопець дістанеться дівчині з сейю Кани Ханадзава (Камінаґі Рьоко). Ще тут потенційно могло вийти чимало "закоханих пар".

• Споглядати за персонажем сейю якої є сама Кана Ханадзава, хех, залишила вона деякі питання, але ладно. Нехай буде така відповідь: тому що. Тому що саме автор та його якась п'ятака захотіли) А ось чгг не ганчірка, що радувало, але у нього була своя специфіка, як і у деяких інших персонажів, тому вони +/- незважаючи на свою деяку "награну" таємничість.

• Мінуси. На жаль вони банально суто японські:

+- цікавий сеттинг в своїй специфіці, але без підлітків та школи з їх колоритом - нічого у японців не зростеться. Місцями вистачає води і є затягнутість. Не дуже видовищний екшн в різних сенсах. Сльозодавилка, особливо під кінець це піде. Чимало пустих криків, пафосу/епіку, гри на емоціях чому допомагає музика і т.д. Ці мінуси можна чимало описувати, але не хочеться тут концентруватися на негативі, хоча під кінець важкувато було дивитися, чимало концентратом мінусів просто втомили, ну хоча б фінал норм.

• Фінальна арка. Deus ex machina, що читалося і втомило під кінець не одним своїм аспектом, асорті зі всього що тільки можна і ні, бо концентрат мінусів на жаль теж додавався( Ох ці крики, вода та героїчна ура-переможна музика...

"Останній день перед кінцем світу"

В 21 серії знову з'явився той самий конфлікт, не важливо правда те, що казав президент/командир Шіма чи ні, але частина була за старіючі тіла з плоті та крові, а іншим більше до вподоби були цифрові, майже вічні? Ось тут іноді так все прогонялося між рядків. Трохи такий підхід нагадував "Ergo Proxy" чи "Texhnolyze". Тут ще буде продовження, з бажанням здатися і стати газормами, тими роботами з якими воює школота. Звісно це все бере свій початок з самого зародження конфлікту. 22 серія десь з 5 хвилини буде розкриття, але якщо уважно та думаючи дивилися, самі +/- до цього змогли б прийти. Автори все ж +/- логічно ведуть свій витвір. Над оповіданням попрацювали, так є вода, але загалом різної інформаційної складової воно несе чимало і мабуть вдало. Багато чого розкрито, дали відповіді на питання і т.д. Сумно, що деяких персонажів все ж (не зовсім?) злили для тривіальних емоцій (не тільки), драми задля драми і ніяк це не продовжили, воно не відобразилося на персонажах, що залишилося окрім декількох слів...

23 серія люті асоціації з "Ass Effect 3", каналом/порталом та каталізатором, як капітон Шепард розмовляв з деким в кінці і вибір: залишити все як є, стати знову фізіологічно людьми з плоті і крові або "еволюціонувати в роботів", тобто дається вибір, ким саме бути чи не бути?... І те, як Шепард ходив в цифровому світі гетів в МЕ3 чи в доповненні до МЕ2 "Оверлорд" теж нагадало, але звісно щось було і до цього серіалу. Дещо схоже буде і в "Гуррен Лаганн". Також розкриття "квантового" задуму головного антагоніста, злого генія Нага, що хотів людей "розпиляти на протони" і відправитися з такими безсмертними тілами досліджувати всесвіт - буде з 17 хвилини, але це на той момент повинно бути +/- зрозуміло.

"Життя має ціну, коли люди смертні"

Ця цитата не відсіля, але сенс який викладали автори аналогічний, що краще так, фізіологічно прожити 50 років чим бути вічним в космічних масштабах. Суперечливо і сумно, що на один з ключових конфліктів просто забили, цю правду просто прийняли і все. Тим не менш фінал загалом на фоні "аніме - жанру" непоганий і чекав від нього чергових шаблонних Адама та Єву) А вийшов можливий гарем... Добре, що автори пішли в один момент іншим шляхом, але якось слова розходилися з діями, йшло якось непослідовно або просто кожен був при своїй думці тощо? Мабуть.

= Краще чим думав, але гірше чим можна було реалізувати цей проєкт з купою ідей, концепцій, які виконали... По різному, не дуже оригінально, тобто майже нічого нового не показали, але місцями підхід мені зайшов. Коротше, вистачає тут мінусів, часто вчергове суто банально-японських (кліше, штампи тощо), і в той же час є, чимало позитивних моментів, плюсів, що неочікував тут побачити. Інша справа дочекатися їх, бо відповіді тощо - підуть десь чи після 5 серії і добре, що не дропнув, бо щось таки чіпляло, тобто в тайтлі щось все ж було. Також було бажання поставити високу не топову оцінку, але під кінець трохи втомило все це, часто саме концентрат усіх тих мінусів, що до того розмазували на хліб так, щоб його не так було відчутно... Але не тут=\ Сумно і трохи чи не трохи - затягнули. Щоправда радує той факт - відповіді автор надали в цій фантастиці з приставкою "квантова". Як їх сприймати, тут вже залежить від кожної окремої людини. Тайтл на свою оцінку в MAL (7.28) і без першоджерела, подивитися за бажанням можна і кумедно, що два останніх тайтла, серіала з тих що зміг добити, були (старими) мехами (перший "РаКсефон (2002) RahXephon")=\ Дожився, сумно(

Ps

Місцями не раз повторювався, але вийшло вже як вийшло=\