• "Інформація в потрібному місці може врятувати долю"

Якість діалогів придатна і варта того, щоб її послухати. Цитат та окремих вдалих випадів, ідей/думок вистачає.

"Коли тобі брешуть, мета брехні набагато важливіше чим брехня сама по собі"

В старій версії звучав інакше, були відмінності і в інших діалогах. Хоча, можливо це такі переклади. Ще один момент, що записував для прикладу:

"Через жадобу можна багато чого втратити, але й аскетизм ні до чого хорошого не призведе"

В старій:

"Хоча надмірності це погано, а що народиться від помірності?"

Також були відмінності в діалозі про дурних дівчаток та хлопчиків. А деякі так взагалі не проговорювали.

• На бариг мерзко/бридко дивитися, але це добре, бо політика з торгівлею - брудні справи, пов'язані з гешефтами, кон'юнктурою, постійною брехнею, вигодами, жадібністю ісв тому "прекрасному" дусі. Тобто в цьому є щось від правди, а не банальна та тупа романтизація будь чого.

• Нарцистична, грайлива тралка спокусниця з зовсім м'якими елементами цундере Холо Мудра Вовчиця, як завжди хороша. Глибина її сприймається, нехай не завжди вона буває правою.

Крафт Лоуренс теж хороший персонаж, місцями трошки класний. Не ганчірка, раціональний/розумний, не черговий Зяш. Нехай буває, що жадібний, що додає йому реалізму, бо торгаш.

Коротше, персонажі тут харизматичні та майже кожен на своєму місці? Про інших немає сенсу писати, окрім пастушки з її лицарем, вовки навкруги вівці Крафта Лоуренса...

• Коли вперше попалася дитина, так відразу почала бісити. Хоча дуель за Холо ок зроблена і тут, віриш, є напруга, хоча знаєш все наперед.

• Елементи детектива тут краще чим в багатьох аніме з таким тегом... Причому місцями варто бути уважним та здогадливим, дещо подається образно або натяками.

• Міфи та легенді в світі, де люди не часто щось знають, що відбувається за стіною їх дому. Цікаво виглядає від людей того часу їх відношення до світу про який дехто намагаються знайти хоча б щось, крихту будь якого знання. Чомусь згадав:

"Чим більше стає кількість відкритих і названих островів, тим менше легенд. Раз у раз якась розвінчується, наче дим. І у нас залишається все менше ілюзій. А коли вмирає мрія, то темрява заповнює спорожніле місце"

• Друга арка каже, що кредити - це не добре, аналогічно і з жадібністю. Кумедно, що Холо про таке раніше казала і вийшла повчальна історія + вона не завжди виявляється правою)

• "З вовками простіше ніж з людьми, з ними хоча б зможу поговорити"

Показово і кумедно як автори й тут натякали на завершення цієї арки та як все закінчилося.

• "Люди дивні істоти, які люблять усьому поклонятися"

Остання арка життєва в будь якому з випадків/пунктів/аспектів. Від церкви/релігії з тим що роблять люди для свого порятунку до того, як інша фракція робе все, щоб розірвати невигідну для себе домовленість або взагалі піти завойовувати сусіда, і для цього потрібен лише крихітний привід. Знову згадуєш Нікколо Макіавеллі і тих, що були до нього. Тобто в деталях хз скільки тисяч років нічого не змінюється.

Єдине тут не сподобався казковий фінал в казці... Нда. Треба все зважувати (і валити в інше місце та починати будувати своє життя спочатку і в тому дусі - це реалістичніше було б), боротися до кінця за себе, в те що віриш, любиш, за свій дім теж в все буде, ага. Банально. Але диво є диво в казці. Хоча взаємовигідна угода для обох сторін (з дивом!), щоб на майбутнє не було конфліктів - це непоганий мало вигляд. Хоча конфлікти все одно будуть, якщо одна зі сторін має собі за мету...

• В іншому не бачу сенсу повторюватися, коли вже писав, причому не раз на класичні версії цієї непересічної франшизи. Хоча була ідея об'єднати ці "відгуки". Ладно.