• Аюкава Мадока дійсно хороша, класна і подобалася своїм ставленням. Адекватна (пацанка, адекватна цундере, що у цілому не позбавлена недостатків цього типажу, але це їй зовсім не заважає), доросла поведінка/дорослість, часто діє за ситуацією, дуже гарна та з ламповим одним з найяскравішим дизайном тих часів. Дівчина в якій є таємниця, яку чгг важко розгадати і він робить хз що. Чимало тягне, старається, багато бере участь, де бачить у цьому сенс чи їй просто це подобається. Коротше класна дівчина, що далі, то більше подобається і так до фільмів з дизайном архі няшкі вайфу Місато Кацурагі. Аналогічно її ламповий, гарний дизайн. Буває, вона ще робила те, що сюшна Сакаґамі Томойо в "Кланнад" (лупцювали усіляких "виродків"), ось тільки сюшною Мадока не здається... Єдиний мінус те, що вона все бачить, іншу дівчину подругу суперницю і вони все терплять, всю цю незручну романтичну ситуацію. Шота, Касуґа Кадзуя хорошо їм на це казав в один момент
• чгг для японців явно не гірший в плані аніме, +/- норм, але нерішучий фантазер параноїк і бабій як (частково) Отару Марабоші і до виходу "School Days", де це було/стало мейнстримом? В будь якому випадку 25 серія показала - шкода, що чгг не завжди був в +/- такому або помірному режимі, коли його нерішучість пішла, навіть Мадока в один момент потекла, хоча потім був холодний душ і їй такий крутий бабій не дуже почав подобатися. З іншого боку той же Отару Марабоші був хоча б чесним бабієм. Цей у всіх відмовках, недомовках, непорозуміннях і в тому дусі - буває поводиться як мудило і виправдовує себе таким чином. Не завжди так буває, але тут можливо навіть подобалося, що дівчата заслужено тут лупцювали хлопця (ців). Нда, по ньому все ж перше враження було помилковим, але зрозуміло, що авторам якось треба затягувати цю справу, хоча в окремих історіях буває динаміка, часом і подій вистачає, але... Щоправда не один чгг цим страждав, часто на цьому будувалися цілі історії, але знову таки автори намагалися їх зробити повчальними, як ще ту ж 27 серію.

• Історії, ситуації, наратив та поведінка персонажів одноманітна, але в той же час їх буває, що сильно заносить до межі маячні? Є відверто тупі моменти, з такими ж діями персонажів і багато чого висмоктано з пальця тощо.

• Кумедно, що немає тегу любовний багатокутник, коли на самому початку про кохання трьох постійно кажуть (а є ще 4 темнокожий закоханий в Хікару, на кого забють в фільмі завершенні цієї франшизи)... Дивно і вчергове є питання, а хто ставить ці теги? Коли тут тільки через це постійно ходили навкруги і навколо, але взаємини затягують як можуть і ні. Хоча романтика сама по собі не дуже, але звісно з урахуванням свого часу. Правда окрім окремих серій/арок романтикою це не дуже сприймається, як не крути, і ситуативний слайс з різними приставками тут ключове.

Хоча тут є і стьоб над мильними операми від обличчя однієї закоханої парочки, Ушіко і Умао, які часто фігурують в сценах з шмарклями в сахарі, де поблизу буває "проходять" й головні дійові обличчя. Ще вони часто палять сюжетну складову історій, про що вони і який буде фінал. Один раз Ушіо і Умао сприймалися вайбами прямо як "близнюки" Лютеси з "Біошок Інфініті", а 32 серія... Кого ж всі ці автори так настирливо наслідують?

• Динаміка була деякий час, шкода, не довго. Аналогічно й з різноманіттям, його відверто небагато і з часом історії підуть як підуть, хоча фінал мені сподобається і не знаю варто далі дивитися чи ні (на практиці - швидше так чим ні).

• Шкода що сили без якої усім було б легше жити, так мало приділяли увагу і часто не дуже зрозуміло, а навіщо вона тут потрібна була окрім чергового банального чи окремих історій? З іншого боку, добре що про це все ж не забували і сама зав'язка як виявилося була побудована саме на цьому, через що це дуже дещо нагадало.

• Вплив. Це все було тут, ще до того, як не стало мейнстрімом в інших творах тощо:

14 серия багато вайбів з майбутнього, "Меланхолії і Зникнення Харухі Судзумії". Опенінг "Чюнібьо теж хочуть кохати! (2012) Chuunibyou demo Koi ga Shitai!" теж нагадує МХС візуальним відеорядом, але дещо є в динаміці і переходах з першого опенінгу цього тайтлу. Також чгг, кіт та сестри(а)... Скільки такого буде в майбутньому? Коротше кліше породив тайтл не менше "Нестерпні прибульці (1981) Urusei Yatsura", МХС їх висміяла, породила свої і тепер ці тайтли багато хто дружньо через цю компоненту хаїть) Іронія. Також в 21 серії були вайби початку "Домекано / Домашня дівчина (2019) Domestic na Kanojo", що схвалили одну дівчину і чгг, ну майже, а в 22 серії дещо схоже було зі "Сталевою Тривогою Full Metall Panic", де Сагара Соске зустрів повію, що дуже була схожа з Канаме Чідорі (тут Юкарі). Тут чгг повів себе як повне мудило (типово для нього=), що постійно виправдовує в своїх діях і поводить себе як поводить, часто не розуміючи ситуацію зі всіма витікаючими. Бабій Отару Марабоші куди чесніше себе поводив в "Нестерпних Прибульцях" і не був ганчіркою тощо.

37 серія привіт від Термінатора.

38 з майбутнього, вайби Aobuta, фільма з різдвом. Причому в 39 Мадока Аюкава грала спокусливого янгола, один раз одягалася в костюм дівчинки зайки.

40 серія філер з Годзиллою (?) та як батько чгг сидів в позиції Гендо Ікарі з "Кібер-місто Едо 808 (1990) Cyber City Oedo 808".

47 серія, вайби МХС, де Кьон зустрів в минулому малу, лолю Харухі з "чималими" наслідками на майбутнє, поцілунок тощо. Вплив тут тільки такий, якщо це не співпадіння.

дуже.

Фінал нічого і 47-48 серії візьмуть до "Меланхолії ХС", як основну затравку з поверненням у минуле, знайомство тут дорослого чгг з малою Мадокою і т.д., так від самого початку до фіналу зі всіма витікаючими. Більше не хочеться писати, бо вже написано про це написано, що вже не знаю=\ Звісно, в котрий раз пишу - це не провина класичних чи старих тайтлів, воно так є, бо воно так є. Можливо, хотілося нову версію цієї класики, більш сюжетного плану/характеру.

Ще Мадока часто/інколи хотіла улетіти в США (а улетіла інша дівчина, лул), до того як це стало... Онідзука, Марі Куріхара, Амо Кірукіру і так до Сакамото, який усіх їх висміяв, з їх "втечею" в США по бажанню якоїсь п'яти автора)

І це все, що впершу чергу кинулося на очі чи просто захотілося про це насписати, бо зрозуміло - такого тут багато, можливо дуже.

• Це окремо. "Трохи" дивно сприймати, розуміти той "факт", що цей твір не за авторством Руміко... Неозброєним оком видно, що тут вистачає відвертого схожого з її творами: "Ранмою" і "Нестерпними Прибульцями", чого лише хлопчик телепат вартий (Касуґа Кадзуя, в "Ранма" теж такий був), шота, що раптово виявився голосом розуму з питанням до триумвірату гг - "а чи щасливі ви в тих взаєминах, що маєте?" Причому це було в 24 серії, тобто лише на половині усієї цієї картини... Також, коли малий, шота Касуґа Кадзуя підглядає за дівчатами або тримає їх за якісь м'які місця - йому все дозволяється, як і Тену з "Нестерпних Прибульців". Коли чгг випадково, то йому "справедливо" дістається:З Є ще дівчина років 13, що постійно ціпляється до чгг, бо кохає його і постійно кричить "Любий \ Darling". Хлопці так поводять себе починаючи з "Нестерпних Прибульців" і так до часів "Grand Blue".

• На цьому мабуть вистачить писати...

Загалом в "Ранма", як і тут згодом все не дуже місцями стало, пішли філери. Ова/спешл - потім за сюжетом куди краще там пішли, тут же фінал чимало потягнув. Нова версія теж вельми ок. З "Нестерпними Прибульцями" краще було, але зі своїми баранами, так. Загалом скрізь деякі проблеми схожі. АЛЕ в будь якому випадку і у цілому половинчато сподобалося, Мадока дійсно (вельми?) класний персонаж, фінал сподобався і хороших серій, історій вистачало, аналогічно і з ламповістю. Щоправда були серії, що так собі або хотілося навіть дропнути. Нехай зовсім не шкодую, що подивився незважаючи на деякі трабли при перегляді, але під настрій тайтл наподив підійшов. Більш того, давно випрацювався імунітет до багато чого. Бачив набагато гірше, брєдовіше і в той же момент популярніші тайтли. Все ж таки ця трійка хоча б не претензійна, що не слабо їх рятує + це класика, з якої багато чого бере свій, який не який початок.

Ps Залишу тут, бо раніше забув записати іщось та згоріло: чимало персонажів ара ара, любили раніше цю справу, чого лише "Ранма" варта, тут: Хіяма Хікару, Мадока Аюдзава, Касуга Мінамі, Хоші Суміре, Юкарі, Касуга Курсі, Касуга Кьоске і товстун Хатта Кадзуя. Тобто 8 з тих, хто є в "каталозі", але були ще ті, кого там немає... Один з мінусів, чому так мало персонажів?=\