Сюжет просто чудо. Коли героїнь не п'ять, сезон стає цільніше. Не те що неможливо дати достатньо часу на розвиток кожного гг, ні, Тоеї це вміють, і дуже добре, але коли гг чотири або меньше, усе здається взагалі іншим, і в кращу сторону. Задумка надійна та довговічна як швейцарський годинник. На королівство напали, і тепер їм потрібна допомога. Класика. Але, звичайно, не було б такого високого рейтингу, якби було б все так просто. І сюжетний поворотів вистачає, і драми (її тут доволі багато) і солодкої повсякденності.

Мінуси. Нарешті вони. По перше, що одразу на очі потрапило це 3дшні атаки. Як їм взагалі це прийшло у голову? Поки не бачила жодного сезону де є 3д атаки, а саме у такому чудовому сезоні як Принцеси Пурікюа вирішили зробити саме таке.

Та про мальовку то вона нагадує сучасну версію тих самих стилів 80-х або 90-х років. Виглядає і епічно та водночас мило. Опенінг то взагалі чудо, а ости приємні та підходять у моментах, де вони є. Також узагалом стиль музики підходить до тематики принцесс. Дякую, прям дуже дякую Тоейчикам за те, що не робили прям цілої романтичної лінії між Канатою та Харукою. Може там і була іскра два-три рази, але закінчується лінія доволі сумно, і знову ж, дякую Тоеї.😭