
Проєкти озвучені студією CloverDUB
Соромливка (сезон 1) - 6/12
Опис
Ця екранізація першої частини шедевра японської класичної літератури розповідає про життя сяючого Ґенджі до його вигнання зі столичного Кіото.
Неймовірно красивий і талановитий юнак, який втратив матір у ранньому дитинстві й виріс без материнського тепла та ласки, безперервно перебуває в пошуках ідеальної жінки, здатної вгамувати його чуттєву і витончену натуру. Пошук, свідомо приречений на невдачу, обертається довгою низкою розбитих жіночих сердець, гіркими сльозами і муками ревнощів покинутих красунь. Завдані страждання чорною хмарою висять над долею Ґенджі, пророкуючи щось погане.
Джерело Anitube








Атмосферно, музика цьому допомагає, причому в традиційному стилі та інструментах. Сетинг теж чудовий зі зрадами, інтригами при Імператорському дворі (до ладу не розкриті), "не запланованою вагітністю", бастардами, драмами, "кексом", лольками, мілфами, гаремом, "принцем", який альфа (прям "School Days" згадав та інші схожі твори=/) і шукає свій ідеал жінки через.
Картинка на свій час має добрий вигляд, без чібі і пропорції, дизайн обличч персонажів для аніме адекватиний/реалістичний (правда очі трохи нагадують "Досконала Журба Perfect Blue"=/) + яка ж тут анімація волосся, ммм. Але на жаль, вистачає затягнутих, статичних моментів (деякі моменти, плани, образи прям нагадали "Яйце Ангела Angel's Egg" Мамору Ошії), що для мувіка... Також оповідання повільне, але стрибає, то раніше йде якийсь період, то пізніше, тобто сюжет нелінійний або суто стрибає вперед=/ Місцями не зовсім зрозумів, але швидше останній варіант. Правда ситуація з обрізанням волосся під кінець (Імператор тут вже помер), а після зрада ще при живому Імператорі від "принцеси" Fujitsubo no Miya... Можливо тут все ж заплутана хронологія. Кортше, ця компонента зроблена так собі та на фоні затягнутості.
Загалом, по своєму навіть отримав, трохи, якесь естетичне задоволення (? Нехай так) та половинчато/частково сподобався цей нішевий тайтл без прикрас, цензури про побут і який характер взаємен траплявся в той час ("Shigurui" теж з цієї опери + не один Ірако Сейген та Гріффітс на цьому очікувано спалилися. Традиція. Хоча тут хепі енд в епілозі). Чисто випадково у свій час побачив цей фільм і все ж для цілісної картини треба читати оригінал, книжку. Також, під кінець трохи тайтл почав набридати з деяких причин, як часто це буває в останні місяці=/
Ps Опис.