Після цих вражень на 1-2 серіях (все одно чомусь не хотілося кидати + була динаміка вище за середню), пішло краще і тайтл набирав, інтересу періодично то більше, то менше ставало, але все-таки пробрало. Спочатку усміхнули купа "відсилань" на Лавкрафта з його Ктулху, Дагоном, Йог-Сототом та іншою "міфологією". Також цікаво виглядали "павуки у банці" з будь-яких причин, від вигаданих/надуманих до ідіотського культизму (який переслідує людство з найдавніших часів у різних проявах). Вдало було видно, як легко люди починають самі себе жерти, якщо їх трохи підштовхнути. Ну і сам контекст почав реально тиснути приблизно з 3 серії, нехай багато у сюжеті і читалося (дякую опенінгу за черговий лютий спойлер). Але кінцівка, хай і не оригінальна, тому що трагедія людства у японців частий гість, але все ж таки її "глибина" і те, що автори не висмоктали хепі енд з пальця - мені навіть сподобалися. Все ж таки цікаво виглядало, як люди поклоняючись Богам, самі за них вигадують, що ті хочуть і т.д. Тут був сам сік у жертвоприношеннях (не тільки, часом непорозуміння призводило до величезних жертв і трагедій, а також насильство заради насильства). Більше не буду писати, це все потрібно дивитися. Нехай подекуди сама постановка і кульгала внаслідок типових японських причин/проблем та подачі, але. Думаю, вистачить.

Ps так собі вийшло, ще й із сумбуром, але переробляти бажання немає.