"Моріто, а ми про це раніше не говорили?" Ну, якщо й не говорили, то поговоримо зараз Буґіпоп не сміється, ну що я можу сказати, водночас багато, і не дуже, вкрай рідко серіали заставляють мене перемотувати час назад, щоб ще раз переглянути, або переслухати певний момент, чи сцену, проте цьому аніме, це вдалось. Під час перегляду, не хотілось пропустити жодного моменту, жодної репліки, серіал дуже цікавий і запутаний, а вайб протягом всього серіалу нагадує мій улюблений аніме-серіал Експеременти Лейн, і до того ж, як мені здалось, замітив кілька відсилок на нього, в тих, чи інших сценах, хоч по загальному оформленню він просідає за ті ж Експеременти

В цьому творі, є головна сюжетна лінія, яка з кожною серію розганяється, але в той же час, переплітається з іншими міні-сюжетними лініями (долями другорядних персонажів) Які якраз дають поштовхи основному сюжету, який в свою чергу, розкривається в кінці (хоч і не повністю) На 2 серії, я трохи засмутився, подумав що це буде аніме з жанру антології, але вийшло трохи цікавіше, ну як би не було, така концепція будови серій / оповідання, мені не дуже заходить, тому що навіть коли я зараз сиджу пишу рецензію, я не знаю як саме мені її оформити, просто історії деяких окремих персонажів мені вже забулись прямо після перегляду. Хоча в цьому тайтлізапомятовується сама лиш атмосфера, стилістика, навіть тільки це може викликати задоволення під час перегляду цього сералу, і це я вважаю дуже крутою особливістю, якою можуть похизуватись далеко не всі серіали в цьому жанрі. Тобі не обовязково памятати вигляд конкретного персонажа, його імя, його голос, чи історію, щоб полюбити цей серіал, сам всесвіт залишає за собою неймовірні враження, та в майбутньому, якщо буду десь згадувати серіали з подібним антуражем, то про цей серіал, точно не забуду.